Лихолат Юрій Васильович, Домницька Ірина Леонідівна, Лихолат Олена Анатоліївна, Ляшенко Олена Володимирівна

УДК 581.522.4

Лихолат Юрій Васильович

д.б.н., професор,

завідувач кафедри фізіології та інтродукції рослин

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

Домницька Ірина Леонідівна

завідувач лабораторії ботанічного саду

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

Лихолат Олена Анатоліївна

д.б.н., професор,

Університет митної служби та фінансів

(Дніпро, Україна)

Ляшенко Олена Володимирівна

аспірантка кафедри фізіології та інтродукції рослин

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕЯКИХ ТАКСОНІВ, ІНТРОДУКОВАНИХ В УМОВАХ

БОТАНІЧНОГО САДУ ДНІПРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Анотація: в роботі показано, що центром інтродукційної роботи в умовах степової зони України є ботанічний сад Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, який є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. На території ботанічного саду в умовах відкритого ґрунту значна увага приділяється дослідженню інтродукованих малопоширених плодових рослин, що збагачує різноманітність видового складу регіональної флори і водночас створює можливість розширити асортимент рослинної сировини для задоволення потреб промисловості, медицини, харчування. В умовах закритого ґрунту добре адаптувалися представники роду Primulina (родина Gesneriaceae, порядок Lamiales.), які періодично рясно квітують, використовуються в науково-дослідній, навчально-допоміжній та культурно-просвітницькій роботі ботанічного саду ДНУ.

Ключові слова: ботанічний сад ДНУ, інтродукція, малопоширені плодові рослини, представники роду Primulina Hance.

Ботанічні сади в Україні, як і у всьому світі, виконують науково-дослідну, навчально-допоміжну, культурно-просвітницьку функції та проводиться популяризація природоохоронних заходів. Саме тут зібрані колекції рослин місцевої та зарубіжних флор, включаючи червонокнижні види [1, 2, 3]. У ботанічних садах проводяться наукові дослідження з садівництва, квітництва, ландшафтного дизайну та охоронні заходи з метою збагачення рослинних ресурсів конкретного регіону. Центром такої роботи є ботанічний сад Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ), який є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. На сьогодні колекція ботанічного саду нараховує 1150 видів деревних рослин відкритого ґрунту, понад 800 видів трав’янистих рослин і близько 1000 видів тропічних та субтропічних рослин закритого ґрунту [1]. При розміщенні колекцій живих рослин і влаштуванні експозицій використовують ботаніко-географічний, систематичний, флористичний, екологічний, декоративний, та інші принципи [4].

Враховуючи, що ботанічний сад ДНУ розташований у центрі промислового міста, при проведенні дослідницької роботи враховуються адаптація рослин до антропогенних чинників [5, 6, 7, 8] та особливості кліматичних умов регіону [9, 10, 11, 12], що в останній час стало однією із основних екологічних проблем Степового Придніпров’я України. Значну частину інтродукованих видів складають малопоширені фруктові рослини [13, 14, 15, 16], які є сировиною для задоволення потреб промисловості, медицини, харчування, що відображається на здоров’ї населення регіону [17, 18, 19].

Метою дослідження було дослідження біологічних особливостей деяких таксонів, інтродукованих в умовах ботанічного саду ДНУ.

 В умовах відкритого ґрунту останнім часом значна увага приділяється інтродукції плодових рослин, що збагачує різноманітність видового складу регіональної флори і водночас створює можливість розширити асортимент рослинної сировини для задоволення потреб промисловості, медицини, харчування. Відомо, що в умовах України досліджено понад 400 видів плодово-ягідних рослин [20], у Дніпровській області їх кількість значно менша. Незначна кількість таксонів у регіоні пов’язана з особливостями кліматичних умов [21, 22].

Колекція тропічних і субтропічних рослин ботанічного саду ДНУ з років його існування неодноразово поповнювалася та оновлювалася. Її основну частину складають рослини таких родин як ароїдні, кактусові, лілійні, товстянкові, геснерієві, бромелієві. Процес продовжується постійно згідно вимог конкретного часу. З 1997 року проводиться інтродукція і вивчення різних видів з родини Gesneriaceae Dumort. За період більше двадцяти років було перевірено на стійкість в умовах фондової оранжереї саду більше 50 видів і 300 сортів даної родини [2, 23]

До колекції закритого ґрунту починаючи з 1999 увійшли представники роду Primulina Hance. Спостереження за ними проводились з 1999 по 2021 рік в експозиційній оранжереї ботанічного саду ДНУ.

Представники роду Primulina – невеликі трав’янисті рослини, зростають у Південно-Східній Азії на скелях, вздовж струмків, на листяному опаді. Вони займають екологічну нішу, подібну до такої у роду Saintpaulia H. Wendl. у Південно-Східній Африці. Серед них є розеткові форми, види з короткими стеблами, рівномірно вкритими листками, а також з видовженими, що впродовж життя оголюються. Листки доволі різноманітні: ланцетні, яйцеподібні, округлі, часто вкриті сріблястими волосками, або мають таке ж забарвлення по жилках. На відміну від листків сенполій, вони більш жорсткі і густіше опушені. Квітки від білих до синіх, часто дво-триколірні. Таке поєднання декоративних властивостей робить примуліни дуже привабливими для квітникарів. Інколи при цьому змінюється цикл розвитку і життєва форма. Саме тому ми обрали представників роду Primulina для вирощування в сучасних умовах оранжереї. Ареал, екологічні умови зростання і філогенетичне положення дали змогу прогнозувати успішні результати інтродукції в сучасних умовах нашої оранжереї. Первинний досвід західного промислового квітникарства підтверджує, що представники роду досить невибагливі і добре зростають у житлових приміщеннях.

Більшість видів та окремі сорти роду Primulina добре адаптувалися до умов оранжереї ботанічного саду ДНУ, не змінюють життєві форми, ритми квітування мають пластичні, щороку квітують, інколи зав’язують насіння. На сьогодні добре себе почувають P. heterotricha (Merr.) Y. Dong&Yin Z. Wang, P. linearifolia (W.T. Wang) Yin Z.Wang, P. longgangensis (W.T.Wang) Yan Liu & Yin Z.Wang, P. subrhomboidea (W.T.Wang) Yin Z.Wang та cv. ‘Aiko’, ‘Chastity’, ‘New York’, ‘Stardust’. Всі перелічені види і сорти Primulina, окрім ‘Stardust’, мають зелене листя.

Встановлено, що за сучасною класифікацією рід Primulina належить до родини Gesneriaceae, порядок Lamiales. В колекції ботанічного саду ДНУ зберігаються шість видів та п’ять сортів роду Primulina: P. heterotricha, P. linearifolia, P. longgangensis, P. longii (Z. Yu Li) Z. Yu Li, P. subrhomboidea та cv. ‘Aiko’, ‘Chastity’, ‘Stardust’, P. sp.‘New York’, один вид роду Deinostigma (D. tamiana). Вони добре адаптувалися до умов оранжереї, періодично рясно квітують, використовуються в учбовому процесі та загально-просвітницьких екскурсіях.

Таким чином, в умовах відкритого ґрунту значна увага приділяється дослідженню інтродукції малопоширених плодових рослин, що збагачує різноманітність видового складу регіональної флори і водночас створює можливість розширити асортимент рослинної сировини для задоволення потреб промисловості, медицини, харчування. В умовах закритого ґрунту добре адаптувалися представники роду Primulina (родина Gesneriaceae, порядок Lamiales.), які періодично рясно квітують, використовуються в науково-дослідній, навчально-допоміжній та культурно-просвітницькій роботі ботанічного саду ДНУ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Опанасенко В.Ф., Кабар А.Н., Мартынова Н.В., Домницкая И.Л. и др. Каталог растений ботанического сада Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара. Д. : Лира, 2015. С. 191–197.
2. Домницька I. Л. Сезоннi ритми окремих видiв рослин захищеного ґрунту ботанiчного саду Днiпровського нацiонального унiверситету iменi Олеся Гончара. Екологiчний Вiсник Криворiжжя. 2020. Вип. 5. C. 155–166.
3. Кабар А.М., Лихолат Ю.В., Зайцева І.О., Мартинова Н.В. Роль ботанічного саду Дніпровського національного університету в покращенні якості вищої освіти. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції «Консорціуми університетів: забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти України та їхньої конкурентоспроможності» / ред. кол.: О. О. Дробахін (голова) та ін. Дніпропетровськ.: ДНУ, 2020. С. 142-144.
4. Кабар А.М., Лихолат Ю.В., Зайцева І.О., Дідур О.О., Пахомов О.Є., Кузьміна Л.П., Коваленко І.М., Скляр Т.В., Лихолат Т.Ю. Ландшафтний фітодизайн з основами біотехнології: підручник. Ч. 1. Дніпро: ЛІРА, 2021. 196 с.
5. Приседський Ю. Г., Лихолат Ю. В. Адаптація рослин до антропогенних чинників: монографія. ДонНУ імені Василя Стуса. Вінниця: ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017. 98 с.
6. Мартинова Н.В., Лихолат Ю.В., Опанасенко В.Ф. Активність окислювальних ферментів у вегетативних органах ґрунтопокривних рослин за умов дії стресу. Інтродукція рослин. 2009. № 4. С. 77–81.
7. Мартынова Н.В., Лихолат Ю.В. Адаптация почвопокровных растений в антропогенных условиях. Інтродукція, селекція та захист рослин: Матеріали Другої міжнар. наук. конф. Донецьк. 2009. С. 83–85.
8. Лихолат Ю.В., Кучма В.М., Семенко А.В. Антоненко Н.О. Зміни анатомічної будови листків основних дерноутворюючих трав в умовах промислового забруднення. Питання біоіндикації та екології. 2002. 7, №1. С. 3-9.
9. Lykholat T.Y. Khromykh N.O., Lykholat Y.V., Anishchenko A.A., Didur O.O., Gaponov A.A., Kabar A.M. (2020). Cuticular wax composition of mature leaves of species and hybrids of the genus Prunus differing in resistance to clasterosporium disease. Biosyst. Divers. 28 (4): 370–375
10. Лихолат Ю.В., Мыцык Л.П., Тарасов В.В. Травянистая растительность территории промышленных предприятий Днепропетровска // Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков, Т. 1. СПб.: БИН РАН, 1998. -С. 275-276.
11. Мицик Л.П., Лихолат Ю.В., Лісовець Л.І. Використання трав'янистих декоративних рослин в умовах промислової загазованості степового Придніпров’я. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. Дніпропетровськ: РВВ ДДУ, 2002. Вип. 6. С. 149-155.
12. Didur O., Kulbachko Y., Ovchynnykova Y., Pokhylenko A. Lykholat T. (2019). Zoogenic Mechanisms of Ecological Rehabilitation of Urban Soils of the Park Zone of Megapolis: Earthworms and Soil Buffer Capacity. Journal of Environmental Research, Engineering and Management. 1: 24-33.
13. Khromykh N., Lykholat Y., Anishchenko A., Didur O., Gaponov A., Kabar M., Lykholat T. (2020). Cuticular wax composition of mature leaves of species and hybrids of the genus Prunusdiffering in resistance to clasterosporium disease. Biosyst Divers. 28 (4): 370–375.
14. Prisedsky Y., Kabar A., Lykholat Y., Martynova N., Shupranova L. (2017). Activity and isoenzyme composition of peroxidase in Japanese quince vegetative organs under steppe zone conditions. Biologija. 63 (2): 185-192.
15. Khromykh N., Lykholat Y., Anishchenko A., Didur O., Gaponov A., Kabar M., Lykholat T. (2020) Cuticular wax composition of mature leaves of species and hybrids of the genus Prunusdiffering in resistance to clasterosporium disease. Biosyst Divers. 28 (4): 370–375.
16. Lykholat, Y.V., Khromykh, N.O., Didur, O.O., Davydov, V.R., Sklyar, T.V., Drehval, O.A., Vergolyas, M.R., Verholias, O.O., Marenkov, O.M., Nazarenko, M.M., Lavrentieva, K.V., Kurahina, N.V., Lykholat, O.A., Legostaeva, T.V., Zaytseva, I.O., Kabar, A.M., Lykholat, T.Y. (2021). Features of the fruit epicuticular waxes of Prunus persica cultivars and hybrids concerning pathogens susceptibility. Ukrainian Journal of Ecology. 11, 1: 261-266.
17. Лихолат О.А. Вільно радикальні процеси за пневмопатії, спричиненої низькими концентраціями солей стронцію. Довкiлля та здоров’я. 2001. № 4. С. 37-39.

18. Lykholat T., Lykholat O., Antonyuk S. (2016). Immunohistochemical and biochemical analysis of mammary gland tumours of different age patients. Tsytologia i Genetika. 50: 40–51.19. Пономаренко Л.А., Лихолат О.А., Пономаренко О.А. Зміни показників окисного гомеостазу у хворих на кислотозалежні захворювання при лікуванні. Медична та клінічна хімія. 2018. Т. 20, №3. С. 84-89.20. Mezhens'kij, V.M. (2004). Henomeles [Chaenomeles]. Stalker, Donetsk.21. Lykholat, Y.V., Khromykh, N.O., Lykholat, T.Y., Didur, O.O., Lykholat, O.A., Legostaeva, T.V., Kabar, A.M., Sklyar, T.V., Savosko, V.M., Kovalenko, I.M., Davydov, V.R., Bielyk, Yu.V., Volyanik, K.O., Onopa, A.V., Dudkina, K.A., Grygoryuk, I.P. (2019). Industrial characteristics and consumer properties of Chaenomeles Lindl. fruits. Ukrainian Journal of Ecology. 9: 132–139. 22. Lykholat, Y.V., Khromykh, N.O., Lykholat, T.Y., Bobrova, O.M., Didur, O.O., Lykholat, O.A., Sudak, V.M., Legostaeva, T.V., Gtytzaj, Z.V., Kabar, A.M., Savosko, V.M., Kovalenko, I.M., Davydov, V.R., Suvorova, K.M., Dudkina, K.A., Kolinko, O.M., Grygoryuk, I.P. (2019). Introduction success of less common species from the genus Berberis L. Ukrainian Journal of Ecology. 9: 634–640.

23. Домницкая И.Л. Морфометрические и биологические показатели при определении декоративности представителей рода Saintpaulia H. Wendl. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2018. Т. 47. С. 48-54.

Lykholat Yuriy Vasylovych
Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine)

Domnytska Irina Leonidivna

Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine)

Lykholat Olena Anatoliyvna

University of Customs and Finance

(Dnipro, Ukraine)

Liashenko Olena Volodymyrivna

Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine) 

BIOLOGICAL FEATURES OF SOME TAXONS INTRODUCED

IN THE CONDITIONS OF THE BOTANICAL GARDEN

OF DNIPRO NATIONAL UNIVERSITY NAMED AFTER OLES HONCHAR

 Abstract: the paper shows that in the Ukraine steppe zone the introductory work center is the Botanical Garden by Oles Honchar Dnipro National University as an object of nature reserve fund of national importance. In the open-air botanical garden, much attention is paid to the study of introduced rare fruit plants, which enriches the diversity of species composition of regional flora and at the same time creates an opportunity to expand the range of plant materials to meet the needs of industry, medicine, and nutrition. Representatives of the genus Primulina periodically bloomed profusely (family Gesneriaceae, order Lamiales) have adapted well in closed soil conditions, which, are used in research, teaching, cultural and educational work of the Botanical Garden of DNU.

Keywords: DNU Botanical Garden, introduction, rare fruit plants, representatives of genus Primulina Hance.