Укр

  1. Головна
  2. Архів
  3. Наукова праця в Україні та світі
  4. Наукова стаття № 1

Перегляди  371 переглядів

Корівчак Анаіда Манвелівна

  

ПРОБЛЕМИ БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

  
Анотація:
в роботі розглянуто характеристики видів булінгу в освітньому середовищі. Представлено висновки щодо необхідності реформування системи виявлення і попередження булінгу стосовно учнів і студентів. За допомогою професійного досвіду роботи висвітлено негативні прояви приховування фактів булінгу в навчальних закладах   

Ключові слова:
булінг, фізичний булінг, економічний булінг, психологічний булінг, реформування освітнього середовища   

УДК 37.06

Корівчак Анаіда Манвелівна

викладач економічних дисциплін,

викладач-методист, голова циклової комісії

економічних та облікових дисциплін

Відокремлений структурний підрозділ

Економіко-технологічний фаховий коледж

Херсонський національний технічний університет

(Херсон, Україна)

 

ПРОБЛЕМИ БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

 

Анотація: в роботі розглянуто характеристики видів булінгу в освітньому середовищі. Представлено висновки щодо необхідності реформування системи виявлення і попередження булінгу стосовно учнів і студентів. За допомогою професійного досвіду роботи висвітлено негативні прояви приховування фактів булінгу в навчальних закладах.

 

Ключові слова: булінг, фізичний булінг, економічний булінг, психологічний булінг, реформування освітнього середовища.

 

Проблеми булінгу притаманні будь-якому суспільству. І ці проблеми є ознакою не лише сьогодення. Яскравою ознакою саме нашого часу є те, що про цю «хворобу» почали відкрито говорити. Першим важливим кроком у подоланні булінгу у всіх сферах нашого життя є те, що сучасне суспільство визнало наявність цієї проблеми.

Булінг (цькування) – це небажана агресивна поведінка, яка повторюється або може повторитися, і в якій нерівне співвідношення сил агресора та жертви. Це визначення сформулювали американські Центр контролю і профілактики захворювань та Департамент освіти в 2014 році.

Як зазначає Центр контролю і профілактики захворювань, є два способи булінгу – прямий (у присутності «цільової групи») та непрямий (наприклад, поширення чуток). Розрізняють чотири типи булінгу: фізичний, вербальний, реляційний (зашкоджена репутації), пошкодження майна.

Ознакою булінгу є систематичність знущань.

Якщо розглядати проблеми булінгу в освітньому середовищі, то це може стосуватися площини відносин «агресор – педагог, жертва – вихованець (вихованці)», «агресор – колектив педагогів, жертва – педагог», «агресор – вихованці, жертва – вихованець», і, навіть, «агресор – вихованці, жертва – педагог». При ситуації, коли агресором є педагог у відношенні до здобувачів освіти, розрізняють фізичний булінг, економічний булінг, психологічний булінг.

Фізичний булінг – це здійснення проявів фізичного насилля у відношенні учнів чи студентів з боку викладача. Саме такі випадки найчастіше потрапляють у коло зору журналістів, громадськості, правоохоронних органів, освітянської спільноти. Випадки побиття вихованців набувають широкого розголосу і на телебаченні, і в інтернеті, взагалі, в засобах масової інформації. Цьому сприяє більша відкритість суспільства, а також розвиток технологій. Кривдникам стає просто неможливим заперечувати факти фізичного насильства, якщо вони зафіксовані аудіо та відео засобами. Тобто, сучасні технології дозволяють свідкам проявів булінгу або самим постраждалим фіксувати ці ганебні події. Ще декілька десятиліть тому таких технічних можливостей не було.

Економічний булінг – це змушування вихованця або його родини до виконання рішень педагога або педагогічного колективу з приводу оплати додаткових послуг. А саме:

- примусовий збір коштів для закупівлі однакового для всіх учнів шкільного або канцелярського приладдя,

- примусова участь у позакласних виїзних заходах,

- примусовий збір коштів для привітань на празники,

- збір коштів для проведення ремонту,

- збір коштів для закупівлі приладдя у кабінет і т. д.

Коли родина відмовляється оплачувати додаткові «добровільні» статті витрат навчального процесу – викладач може почати цькувати дитину та її «незручну» родину. Найприкрішим є те, що часто до цього ганебного процесу приєднуються батьки інших вихованців, підтримуючи сторону педагога або адміністрації навчального закладу.

Також до економічного булінгу відноситься поділ педагогом своїх підопічних на привілейованих і «звичайних», в залежності від економічного становища родини. Йдеться про взаємозв’язок між готовністю батьків фінансово «допомагати» навчальному закладу або безпосередньо вчителеві і ставленням педагога до дітей.

Психологічний булінг – це різне, нерівноправне ставлення педагога до учнів, тобто їх поділ на улюбленців і «незручних»; навішування ярликів на дітей; приниження як наодинці, так й при колективі здобувачів освіти.

Ще одним проявом психологічного булінгу є навмисне створення педагогом конфліктної ситуації в колективі вихованців. При цьому «брудна робота» зі цькування конкретного учня перекладається на інших дітей. Такий прояв психологічного булінгу характеризується тим, що дуже важко запідозрити дорослу людину в навмисних діях. Вся відповідальність лягає на плечі інших дітей, яких зробили знаряддям булінгу. В такому випадку жертв стає більше, і той, кого цькують, і ті, хто ненавмисно стали агресорами.

Психологічний булінг є найпідступнішим і найважчим для викриття. Це так званий непомітний і «витончений» булінг. Факти фізичного насилля або факти примушування оплачувати забаганки педагога і батьківського комітету в закладах освіти – одразу можна зафіксувати. А моральне і емоційне знущання, саме з боку педагога, може бути достатньо завуальованими. З боку може здаватися, що це не що інше, як вимогливе ставлення викладача до учня або студента, для його ж блага. В такій ситуації дуже часто батьки жертви не розуміють, що це саме булінг. Коли дитина починає жалітися, вони стають на бік кривдника. Якщо над учнем знущаються інші діти в колективі – батькам зрозуміло, що їх дитина дійсно жертва в цій ситуації. А коли дитина жаліється на вчителя – перше, що приходить на думку батькам, що дитина не допрацьовує, що дитина не достатньо слухняна. А саме страшне, що батьки вважають – дитина сама винна в такому ставленні до себе. Нажаль, не всі батьки одразу вірять в серйозність ситуації і приймають сторону свого чада в конфлікті. Це подвійний удар по психіці учня. З одного боку, цькування в школі з боку старшого наставника, з іншого боку, звинувачення дома самої жертви і виправдання кривдника.

Найогиднішим є те, що в педагогічному колективі така манера поведінки викладача і спосіб спілкування з підопічними не є секретом для колег і керівництва. Часто учень чи студент найперше жаліється класному керівнику, якщо кривдником є інший викладач. Або може ненавмисно обмовитись іншому викладачеві про упереджене ставлення до себе з боку класного керівника. Якщо колега кривдника вступиться за жертву булінгу або хоча б озвучить проблему в колективі – це виняток з правил. В більшості випадків діє правило так званої корпоративної солідарності. Керівництво закладів освіти схильні до приховування таких ситуацій у себе в колективах. Вважається кращим «зберегти лице» закладу, ніж вказати педагогу на неприпустимість самоствердження за рахунок підопічних.

Педагогічна діяльність – це дуже важка праця, і, водночас, не має кращої. Багато поколінь педагогів поклали і продовжують покладати всі сили на виховання дітей і молоді. Це прекрасні люди і висококваліфіковані фахівці, які заслуговують поваги і безмежної подяки за свої зусилля. Освітнє середовище постійно реформується й розвивається у відповідності з реаліями сьогодення. Освітній процес – це величезне за обсягом і змістом поняття. Воно складається з багатьох складових, які постійно вдосконалюються в нашій країні. До цього процесу реформування вкрай важливо додати розробку механізмів виявлення і попередження появи в освітянській спільноті випадкових людей. Можна бути професіоналом в плані знання свого предмета, можна володіти всіма методами і інструментарієм педагогіки, але при цьому бути емоційним і психологічним агресором. Деякі з таких педагогів не усвідомлюють своєї деструктивної манери поведінки. Це може бути ненавмисне. Такі люди роками долають свої власні комплекси за рахунок більш слабших, самостверджуються у власних очах, принижуючи підопічних. Виявляти такі прояви в поведінці педагогів, «відкривати їм очі» на неприпустимість і не педагогічність такої манери спілкування з учнями – справа фахівців. Маємо надію, що в найближчому майбутньому педагогічних працівників будуть оцінювати і атестувати не лише за професійними досягненнями, а й за рівнем емоційного інтелекту. І для оцінки їх професійності будуть враховуватися не лише показники успішності здобувачів освіти, кількість годин підвищення кваліфікації і так далі, але й анонімні відгуки учнів і їх батьків. Лише в такому випадку ми зможемо звести до мінімуму рівень булінгу в освітньому середовищі. Лише емоційно стабільна і психологічно самодостатня людина може уникати і перешкоджати булінгу і вихованців, і батьків вихованців, і колег.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

  1. https://www.verywellfamily.com/ways-to-respond-to-teacher-who-bullies-460778

 

Korivchak Anaida Manvelivna

Economic and technological professional college of

Kherson National Technical University

(Kherson, Ukraine)

 

PROBLEMS OF BULLYING IN THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT

 

Abstract: the paper considers the characteristics of types of bullying in the educational environment.

 

Keywords: bullying, physical bullying, economic bullying, psychological bullying, reforming educational environment.

  
Наукова праця в Україні та світі. Київ, Україна.   

Посилання для цитування:

Корівчак Анаіда Манвелівна. ПРОБЛЕМИ БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ // ''Наукова праця в Україні та світі'' (міжнародна наукова конференція). ISBN 978-966-8510-95-1. Київ, Україна. С. 5 - 10. 2022 р. // Електронний ресурс: https://academconf.com/article/302 (дата звернення: 13.07.2024 р.)


Повна версія статті PDF

© 2022