Гулакова Катерина Андріївна, Новак Валерія Олексіївна, Прокопенко Марина Андріївна, Воєводіна Милана Магамедівна

УДК 005

Гулакова Катерина Андріївна

здобувач ОКР «Бакалавр»

за спеціальністю 073 «Менеджмент»

Донецький державний університет управління

(Маріуполь, Україна)

Новак Валерія Олексіївна

здобувач ОКР «Бакалавр»

за спеціальністю 073 «Менеджмент»

Донецький державний університет управління

(Маріуполь, Україна)

Прокопенко Марина Андріївна

здобувач ОКР «Бакалавр»

за спеціальністю 073 «Менеджмент»

Донецький державний університет управління

(Маріуполь, Україна)

Воєводіна Милана Магамедівна

здобувач ОКР «Бакалавр»

за спеціальністю 073 «Менеджмент»

Донецький державний університет управління

(Маріуполь, Україна)

КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ФАКТОР УСПІШНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Анотація: у статті розкрито сутність поняття «креативність», проводиться дослідження основ креативного менеджменту, його мета та завдання, описані основні аспекти управління організаційною креативністю Також розглядаються принципи формування системи креативного менеджменту та перечисллено причини, що зумовлюють зростання потреби у використанні креативно-інноваційного потенціалу організацій у сучасному бізнес-середовищі.

Ключові слова: креативність, творчість, креативний менеджмент, менеджер, система, підприємство, управлінська діяльність.

Постановка проблеми. У наш час гостро стоїть питання підвищення ефективності діяльності підприємства. Сучасні тенденції господарювання вимагають від підприємств зміни інструментів та підходів розв’язання тих чи інших завдань, оскільки стандартні підходи вже вичерпали свої резерви.

Одна з головних умов успіху у створенні інноваційних продуктів і послуг є креативність, або творче мислення. Тому креативний менеджмент сприяє особистому та професійному саморозвитку та самовдосконаленню, розвитку ініціативності персоналу підприємства.

У відсутності потужного і безперервного припливу нових ідей будь-які підприємства просто припинили б своє існування. Тому головне питання, відповідь на яке повинні постійно знаходити їх керівники, - як отримати реальну користь від творчого потенціалу своїх співробітників і, розвинувши цей потенціал, трансформувати його в інновації, які будуть здатні забезпечити підприємству переваги перед конкурентами.

 Мета статті полягає у визначенні сутності і змісту креативного менеджменту та у дослідженні концепції управління креативним потенціалом сучасних підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нині існує багато підходів до визначення природи креативності. Деякі визначення креативності було сформульовано в термінах продукту, результату діяльності, інші – в термінах процесу, особистісних властивостей або необхідних зовнішніх умов.

Термін «креативність» (від латин. сrеаtiо – створення), який зараз став загальновживаним, у перекладі з англійської означає «творчі здібності».

У сучасній науковій літературі намагаються розрізнити поняття «креативний» і «творчий», виявивши семантичні відмінності між ними. Зокрема, пропонується термін «креативний» застосовувати по відношенню до корисних ідей, що можуть бути реалізовані на практиці, а термін «творчий» використовувати по відношенню до всіх нових інетривіальних ідей безвідносно до їх практичної значущості.

Креативність є ключовою особливістю людського інтелекту. Вона ґрунтується на повсякденних діях і когнітивних процесах, таких як обробка інформації, асоціативність, пригадування, сприйняття оточуючого середовища, логічне мислення. Креативність забезпечує пошук структурованого простору для вирішення проблем і пробуджує самокритику. Вона включає в себе не тільки когнітивний вимір (власне генерацію нових ідей), а також мотивацію та емоції, і тісно пов’язана з культурним контекстом і особистісними факторами [1].

Формування креативного підходу до управління, висуває нові вимоги до організаційного проектування і визначає необхідність побудови сучасних структур, що дозволяють створити конкурентні переваги, розкрити творчий і підвищити мотиваційний потенціал персоналу організації, підвищити результативність спільної роботи [2].

 У табл. 1 представлено визначення сутності та розкрито зміст креативності з точки зору різних науковців.

В даний час креативність у розвинених країнах стає постійною практикою і основним джерелом конкурентної переваги. Необхідність підвищення ефективності процесу генерації нових знань і пошуку нових рішень для досягнення успіху організації призвела до появи спеціальної дисципліни – креативний менеджмент.

У науковій літературі існує безліч різноманітних підходів до трактування поняття «креативний менеджмент».

1. Креативний менеджмент на підприємстві – це особлива організаційно-управлінська діяльність, що спрямована на одержання високих економічних, соціальних, екологічних результатів шляхом активізації творчої діяльності для впровадження інновацій. Він визначає склад методів активізації творчого потенціалу і їх найраціональнішу послідовність (Свидрук І.І.) [3].
2. Креативний менеджмент – сукупність управлінських відносин між керівниками та підлеглими з приводу визначення цілей стосовно пошуку та виконання креативних ідей, пов’язаних із розв’язанням виробничо-господарських проблем та подоланням їхніх наслідків (Продіус О.І.) [4].
3. Креативний менеджмент – це особлива управлінська діяльність, що спрямована на активізацію творчої діяльності працівників щодо генерування креативних ідей, їх оцінку та відбір з метою формування ефективних креативних рішень, реалізація яких забезпечить підприємству інноваційних розвиток та одержання високих економічних, соціальних і екологічних результатів (Божидарнік Т.В., Василик Н.М.) [5]
4. Креативний менеджмент являє собою управління носіями інтелектуального потенціалу підприємства, які створюють нові знання шляхом творчої діяльності. Креативний менеджмент заснований на сучасних технологіях управління творчістю та командної роботи (Вартанова О.В.) [6].
5. Креативний менеджмент являє собою, з одного боку, повний цикл управління знаннями (формування, формалізація, зберігання, поширення, координація і контроль) для виробництва інтелектуальної продукції, а з іншого – новітній різновид інноваційного менеджменту, базований на якісних змінах ключових стратегічних функцій з нарощування як матеріальних, так і, в першу чергу, нематеріальних активів із глобальним суспільно значимим і доступним людським капіталом (Дорошенко О.С.) [7]

Таким чином, поняття «креативний менеджмент» можна розглядати з різних підходів, зокрема системного, функціонального, ситуаційного, поведінкового, адміністративного тощо

Головна мета креативного менеджменту полягає в тому, щоб підвищити вірогідність виникнення нових креативних ідей, які можуть матеріалізуватися в інноваційних продуктах.

До основних завдань креативного менеджменту:

• виявлення сутності знання, закономірностей процесу генерації, поширення, оцінки і відбору нових знань в організації;
• дослідження творчого потенціалу організації, виявлення і аналіз факторів, що впливають на креативність і творчий потенціал організації;
• активізація творчих здібностей організації до продукування нових знань і оптимізація процесу пошуку креативних рішень;
• розроблення бізнес-моделі управління креативною діяльністю організації;
• дослідження інтелектуального капіталу організації;
• формування креативного середовища і креативної організаційної культури.

Суб’єктом креативного менеджменту є вище керівництво, керівники підрозділів і проектних груп – ті особи, які зацікавлені в отриманні нових ідей і можуть впливати на ефективність творчих процесів в організації шляхом постановки цілей, планування, надання необхідних видів ресурсів, організування, створення відповідних стимулів для активізації креативних здібностей працівників.

Об’єктами креативного менеджменту є окремі працівники і їх співтовариства, що залучаються до створення креативно-інноваційних продуктів. При цьому слід розуміти, що єдиним джерелом нових ідей і знань є людський інтелект. Тому суб’єктом творчого процесу завжди виступає людина або співтовариство людей.

Основні аспекти управління організаційною креативністю

У проблемі управління організаційною креативністю доцільно виокремити чотири ключові аспекти:

1. Управління креативною особистістю і групою. За останні роки наукове розуміння природи організаційної креативності значно поглибилося. Знаючи закономірності функціонування творчих груп і фактори їх ефективності, менеджери можуть активніше впливати на творчий потенціал через використання широкого арсеналу відповідних управлінських заходів.
2. Управління креативним процесом чи процесом генерації нового знання. У цьому процесі виділяють такі етапи: пошук і визначення можливостей, власне генерування нових ідей, їх оцінка і відбір, планування реалізації. Ефективність творчих зусиль працівників на кожному з етапів може бути підвищена шляхом застосування відповідних креативних технік.
3. Управління креативним середовищем. Як показують численні дослідження, соціальне середовище важливе для формування організаційної креативності, оскільки впливає на частоту прояву креативної поведінки і ступінь креативності працівників . Креативне середовище в сучасній науковій літературі розуміється як сфера, структура, соціальний контекст, що формують вимоги до креативного продукту і створюють умови, які сприяють його утворенню. Креативне середовище заохочує працівників до пошуку нових ідей і складається із специфічних структур і систем, культури і лідерства, що «працюють» на креативність.
4. Управління креативним (або інтелектуальним) продуктом кінцевим результатом креативного процесу і основою інновацій.

У зв’язку з умов жорсткої конкуренції на сучасному ринку товарів і послуг роботодавці багатьох компаній зацікавлені в людях, які здатні нестандартно мислити, знаходити нові ідеї та підходи до управління. Рівень нашої креативності не визначається спадковими факторами, а формується під впливом середовища, більш того, він може змінюватися як в одну, так і в інший бік протягом життя. Спади в креативності в основному пов’язані або з зменшенням її затребуваності, або зі стресовими ситуаціями. Саме тому стає актуальним розвиток і стимулювання творчого потенціалу.

Розвиток креативності в Україні здійснюється переважно в рамках тренінгових компаній. Широке розповсюдження отримали короткострокові тренінги розвитку творчих здібностей керівників, орієнтовані передусім на досвідчених фахівців із закінченою вищою освітою. Однак короткострокові тренінги та курси не вирішують проблему, оскільки розвиток стійких навичок креативності можливо лише на регулярній основі протягом досить тривалого часу [8]. Тому виникає необхідність перегляду сформованої системи підготовки: розвиток креативності як основний професійної компетенції має стати головною метою на протязі всього періоду професійної підготовки.

Концепція управління креативним потенціалом компанії базується на загальній теорії менеджменту, але акцентує увагу суб’єктів управління на проблеми використання її творчого потенціалу, творчого потенціалу всіх її співробітників при розробці й прийнятті управлінських рішень, на завданнях підвищення їх кваліфікації, впровадження в процес управління сучасних методів креативного мислення і прийняття рішень, створення творчої атмосфери всередині колективу, стимулює розвиток процесу самореалізації та самовдосконалення співробітників.

Слід підкреслити, що креативний потенціал компанії не є простою сумою креативних потенціалів її співробітників. Його використання характеризується синергетичним ефектом від реалізації креативного потенціалу співробітників і використання організаційно-економічного механізму розвитку цього потенціалу.

Креативний потенціал компанії можна визначити як здатності компанії до прийняття і реалізації креативних управлінських рішень, що сприяють досягненню поставлених компанією цілей і формування унікальних конкурентних переваг за рахунок використання власних і залучених ресурсів.

У сучасних умовах креативність й її фактори є детермінантами успішної управлінської діяльності, оскільки сприяють швидкому прийняттю рішень, розробки оригінальних стратегій, впровадження інновацій та реалізації інших важливих управлінських функцій [9].

В основу побудови креативних структур має бути покладено цільове управління, оскільки вся діяльність організації визначається постановкою цілей, а суттю управлінського впливу є досягнення запланованого результату. Системно-цільове управління засноване на правильному розподілі провідних цілей на другорядні мети, яке дозволяє пов'язати завдання кожного співробітника підприємства з місією і баченням організації і врахувати потреби зацікавлених сторін.

Організаційну побудову креативних структур необхідно здійснювати на основі творчої інтеграції функціонально-орієнтованого (притаманного класичному підходу до управління), процесноорієнтованого (характерного для ринкового підходу) і системно-цільового (що дозволяє об’єднати основні внутрішні змінні організації на основі реалізації соціальної відповідальності, вдосконалення та навчання) підходів до організаційного проектування при реалізації ідеї максимально можливого впровадження командної роботи

Ключовими діями з розвитку креативності менеджерів на всіх етапах професійної підготовки є:

• створення нормативно-правової бази, що регламентує розвиток креативності управлінців;
• розробка і впровадження програм по підготовці викладачів і тренерів з високим рівнем розвитку креативності у навчальні плани ВНЗ;
• видання літератури з проблем діагностики та розвитку креативності.

Для сучасного менеджера важливо не стільки мати суму знань, скільки креативно мислити, щоб бути здатним самостійно пізнавати нові реалії й розв’язувати нові проблеми, що виникають в управлінській діяльності.

Порівняльний аналіз і вибір форм навчання доцільно здійснювати на основі наступних критеріїв:

• відповідність базовим принципам розвитку креативності
• принципам активності, мотивації, самостійної роботи, рефлексії, сприятливого середовища, а також виділеним нами принципами розвитку кожного особистісного фактора креативності, залученості викладача / тренера в процес розвитку двостороннього розвитку креативності, конкуренції між учасниками процесу розвитку креативності;
• можливість застосування основних методів розвитку креативності в рамках використовуваних форм навчання;
• спрямованість форм навчання на нейтралізацію бар’єрів, що перешкоджають креативного мислення особистості;
• облік особливостей професійної діяльності управлінців.

Розробка моделі поетапного розвитку креативності управлінців у процесі професійної підготовки дозволяє систематизувати і оптимізувати дії з розвитку креативності управлінців на різних етапах професійної підготовки з урахуванням основних підходів до розвитку креативності, факторів і особливостей розвитку креативності управлінців на різних етапах професійної підготовки.

Можна виокремити що найменше п’ять причин, що зумовлюють зростання потреби у використанні креативно-інноваційного потенціалу організацій в сучасному бізнес-середовищі:

1. Усе більш глобалізовані ринки ведуть до росту конкуренції навіть у традиційних галузях промисловості, які вважаються малодинамічними.
2. Усе більш досконалі інформаційні і комунікаційні технології призводять до скорочення життєвого циклу продуктів і послуг, збільшення швидкості інновацій і організаційних змін.
3. Інформаційні технології збільшують масштаб автоматизації в тих секторах економіки, які раніше вимагали активного втручання людини. Тим самим зменшується питома вага «некреативних» видів діяльності.
4. Підвищення рівня життя супроводжується зростанням потреб споживачів у сфері освіти, охорони здоров’я, індустрії розваг і виробництва продуктів креативної економіки.
5. Спостерігається індивідуалізація потреб споживачів у всіх сферах, що вимагає постійної диверсифікації продукції і послуг організацій. Результатом впровадження інноваційних технологій і продуктів є скорочення обсягів фізичної і рутинної праці та передача нетворчих видів діяльності машинам, автоматам і комп’ютерам. Водночас автоматизація виробничих процесів вивільнює час працівників, який вони можуть витратити на інтелектуальну діяльність і професійний розвиток, тим самим створюючи об’єктивні умови для нових творчих досягнень

Висновки

Таким чином, можна зробити висновки, що креативність є важливою рисою будь-якої людини, лідера, керівника, а креативний менеджмент – невід’ємною частиною системи менеджменту сучасного підприємства.

Для того щоб Україні якнайшвидше перейти на стадію інноваційного суспільства, необхідно більш інтенсивно запроваджувати і розвивати у всіх сферах діяльності креативні процеси. Тепер креативність в розвинутих країнах стає постійною звичною практикою і основним джерелом конкурентних переваг. Практично в будь-якій сфері виробництва в кінцевому підсумку перемагає той, хто володіє творчим потенціалом. В сучасному менеджменті управління процесами формування і використання творчого потенціалу відноситься до «креативного менеджменту». Саме тому актуальним стає запровадження креативного менеджменту і в нашій країні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Boden M. Dimensions of creativity / M. Boden. – The MIT Press, 1996. – 243 р.

Креативний менеджмент як запорука сучасного ефективного управління [Електронний ресурс] / О.І. Продіус // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. – 2012. – № 2 (3). – с. 67-72. – Режим доступу до журн.: http: // economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html

Свідрук І. І. Креативний менеджмент. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 224 с.

Креативний менеджмент як запорука сучасного ефективного управління [Електронний ресурс] / О.І. Продіус // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. – 2012. – № 2 (3). – с. 67-72. – Режим доступу до журн.: http: // economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html

Задорожнюк Н.О. Дослідження ключових понять креативного менеджменту / Н.О. Задорожнюк, М.Х. Беноєва // Науковий вісник Мукачівського державного університету, 2016. - Вип. 1 (5). - с. 132-135.

Божидарнік Т.В. Креативний менеджмент: навч. посібник / Т.В. Божидарнік, Н.М. Василик. – Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2014. – 498 с.

Вартанова О.В. Креативний менеджмент як підґрунтя розвитку креативних працівників підприємства [Електронний ресурс] / О.В. Вартанова, І.В. Шестер. – Режим доступу: http://stvua.com/?wpfb_dl=18.

Процак К.В. Креативність персоналу як важливий чинник інноваційного розвитку підприємства / К.В. Процак, О.П. Просович // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2011. – № 698. – С. 272- 276.

Мала Н.Т. Креативність як складова ефективного управління // Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка», 2011. – С. 18-23.

Gulakova Ekaterina Andriivna

Bachelor's degree OCD applicant

specialty 073 "Management"

Donetsk State University of management

(Mariupol, Ukraine)

Novak Valeria Oleksiivna

Bachelor's degree OCD applicant

specialty 073 "Management"

Donetsk State University of management

(Mariupol, Ukraine)

Prokopenko Marina Andriivna

Bachelor's degree OCD applicant

specialty 073 "Management"

Donetsk State University of management

(Mariupol, Ukraine)

Voevodina Milana Magamedivna

Bachelor'S degree OCD applicant

specialty 073 "Management"

Donetsk State University of management

(Mariupol, Ukraine)

CREATIVE MANAGEMENT AS A FACTOR

SUCCESSFUL OPERATION OF UKRAINIAN ENTERPRISES

Abstract: the article reveals the essence of the concept of "creativity", studies the basics of Creative Management, its purpose and objectives, describes the main aspects of organizational creativity management, also considers the principles of forming a creative management system and lists the reasons that cause the growing need to use the creative and innovative potential of organizations in the modern business environment.

Keywords: creativity, creativity, Creative Management, Manager, System, enterprise, management activity.