Укр

  1. Головна
  2. Архів
  3. Відкрита наука в Україні та світі
  4. Наукова стаття № 1

Перегляди  314 переглядів

Островська Дарина Олександрівна

  

ВІДКРИТА НАУКА: НАПРЯМИ, ГОРИЗОНТИ, ПРОБЛЕМИ

  
Анотація:
41-ша сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО у резолюції, схваленій у листопаді 2021 року зазначила, що у роздробленому науковому та політичному середовищі необхідне глобальне розуміння значення, можливостей та проблем відкритої науки для її справедливого та рівноправного застосування на індивідуальному, інституційному, національному, регіональному та міжнародному рівнях. Все більшої актуальності розв’язання згаданих питань набуває в епоху глобалізації як позитивних процесів, так і викликів, що постали сьогодні перед земною цивілізацією. У роботі проаналізовано наукову комунікацію, її транспарентність та вплив на розвиток сучасного суспільства   

Ключові слова:
рецензування, авторське право, відкритий доступ, відкрита наука, наукові комунікації, оцінка досліджень, глобалізація, ЮНЕСКО   

УДК 001.9

Островська Дарина Олександрівна

студентка філософського факультету за спеціальністю «Політологія»

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

(Київ, Україна)

 

ВІДКРИТА НАУКА:

НАПРЯМИ, ГОРИЗОНТИ, ПРОБЛЕМИ

 

Анотація: 41-ша сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО у резолюції, схваленій у листопаді 2021 року зазначила, що у роздробленому науковому та політичному середовищі необхідне глобальне розуміння значення, можливостей та проблем відкритої науки для її справедливого та рівноправного застосування на індивідуальному, інституційному, національному, регіональному та міжнародному рівнях. Все більшої актуальності розв’язання згаданих питань набуває в епоху глобалізації як позитивних процесів, так і викликів, що постали сьогодні перед земною цивілізацією. У роботі проаналізовано наукову комунікацію, її транспарентність та вплив на розвиток сучасного суспільства.

 

Ключові слова: рецензування, авторське право, відкритий доступ, відкрита наука, наукові комунікації, оцінка досліджень, глобалізація, ЮНЕСКО.

 

Доба ХХІ століття наповнила усталені константи розвитку цивілізації домінуючим сьогодні терміном – глобалізація. І з наростанням, поглибленням цього планетарного процесу, його вторгненням чи не в усі сфери життя людини – від геополітики, проблем війни і миру – до організації праці, побуту кожного з нас – тенденції глобалізації все більше вказують на зростання значення фактору відкритості, транспарентності практично у всьому сучасному повсякденні. Адже велетенський вал проблем сьогодення тепер не під силу розв’язати не те що окремій особі, навіть видатній, а окремо взятій державі. Все більш затребуваною є синергія творчих, виробничих, наукових, менеджерських, у тому числі й міждержавних колективних зусиль.

А дієвою, справді плідною така співпраця може стати лише за умови відкритості на всіх етапах реалізації того чи іншого проєкту, довіра між його виконавцями, атмосфера взаємозбагачення знаннями і досвідом на противагу осібному егоїзму, конкуренції, лише поточному комерційному зиску. І не на узбіччі, а скоріше у мейнстримі таких новел розвитку людства має виступати (і виступає) наука. І це абсолютно аргументовано в епоху повсюдного впровадження ІТ-технологій, стрімкого розвитку економіки знань, небаченої мобільності суспільних перетворень. За оцінками структур ООН, сучасна людина за місяць отримує і обробляє стільки ж інформації, скільки людина в XVII ст. за все життя. Лише мережа Facebook щомісячно викладає у відкритий доступ 30 млрд джерел інформації.

У 2011 році загальний світовий обсяг створених та реплікованих людством даних становив понад 1,8 зеттабайт (1,8 трлн Гб) – це у 57 разів більше, ніж у всіх піщинок на пляжах Землі. За даними IDC, кількість даних на планеті як мінімум подвоювалася кожні два роки аж до 2020 року. В цьому потоці все важче знаходити справді нове, корисне, в тому числі й для науки. І проблема «великих даних», або BigData, криється не в їхньому обсязі, а у відсутності адекватного інструменту для роботи з ними. По-перше, зросла кількість зовнішніх та внутрішніх джерел, з яких вони беруться. По-друге, дані стали складнішими і різноманітнішими – вони структуровані, неструктуровані та квазіструктуровані. По-третє, вони по-різному індексуються. І перелік факторів цим не обмежується. Найголовніше, далеко не всі вони цінні – за оцінками того ж IDC, до 2020 року частка корисної інформації склала всього 35% від усієї згенерованої [1]. Зазначимо, що наведені приклади стосуються перш за все кейсу природничих та управлінських виробничих, операційних та прикладних наукових галузей. Звичайно, цих суттєвих негативів можна було б запобігти¸ якби вже на стадії формування ідеї наукового пошуку, механізму її розробки до експертної оцінки, наукової співпраці залучалося широке коло науковців, більше того, стейкхолдерів – майбутніх експлуатантів наукового результату у тій чи іншій сфері нашого життя.

Тут зазначимо, що тема відкритості науки на всіх її етапах постала ще у середньовічні роки. У другій половині XVII ст. започатковується тенденція до обʼєднання досліджень кількох учених до академії, що фінансується декількома спонсорами. У 1660 році Англія заснувала Королівське товариство, а 1666 р. французи – Французьку академію наук. Між 1660-ми та 1793-ми роками уряди офіційно визнали 70 інших наукових організацій, створених на зразок цих двох академій. У 1665 році Генрі Ольденбург став редактором Philosophical Transactions of the Royal Society, першого академічного журналу, присвяченого науці. Зрозуміло, що відтоді у царині згуртування наукової спільноти, структурованості різних форматів, розвитку видавничої справи сталися величезні зміни.

«У світі видається близько 200 тисяч наукових журналів. Дві конкуруючі структури (бази даних) контролюють їх індексування та наукову оцінку. Праця редактора щомісяця оцінюється на сайті бази Scopus: так, ми бачимо, що, наприклад, кількість цитувань журналу до початку травня 2021 показано у вигляді CiteScore 2020, цей показник не змінюється, а ось нові оцінки журналу на початок кожного наступного місяця оновлюються у вигляді показника CiteScoreTracker 2021 (хто не знайомий з такою характеристикою журналу – відкрийте та порівняйте ці показники, наприклад, для одного з найбільш рейтингових журналів України – Journal of Mathematical Physics, Analysis, Geometry – цей показник дорівнював 0,8, проте завдяки зусиллям редколегії він збільшився у серпні 2021 року до 1,1» [2].

У павутині Інтернет відкрито мільйони тематичних вебсторінок наукової та науково-популярної тематики, найперше з питань прикладної науки та фізико-хімічної тематики, широко ллється потік подібних публікацій у різних месенджерах [3].

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) визначає відкриту науку у широкому сенсі як загальну доступність (у цифровому форматі, без обмежень або з мінімальними обмеженнями) результатів досліджень, що фінансуються за державний рахунок [4, p. 37].

У грудні минулого року 41-ша сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО схвалила Рекомендації з цього питання, зазначивши, що «Відкрита наука може зробити науковий процес більш прозорим, інклюзивним та демократичним. Він отримує все більше визнання як критично важливий фактор досягнення цілей сталого розвитку Організації Обʼєднаних Націй та справжній переломний момент у справі подолання розривів у науці, технологіях та інноваціях та реалізації прав людини на науку» [5].

Ця угода, що має особливе значення для глобального наукового співробітництва у зв'язку з пандемією COVID-19, сприяє рівності між вченими, щоб населення та особи, відповідальні за розробку політики, мали можливість пожинати плоди досягнень науки.

Таким чином, відкритий доступ до наукових публікацій, даних досліджень, відкрита наукова співпраця і комунікація, відкрита експертна оцінка, відкриті електронні освітні ресурси, програмне забезпечення з відкритим кодом та багато ін. – все це знаходиться в сфері відкритої науки.

В Україні теж вже пройдено певний шлях у напрямі відкритості науки, зокрема, сформована хоча ще й неповна, нормативна база для розвитку такої відкритості [6, 7].

Однак треба прямо сказати, що до справжньої відкритості науки у більшості країн світу, а в Україні особливо, ще дуже далеко. Бо у суспільних настроях сьогодні домінує прагматика, комерціалізація наукових досліджень, не вирішена проблема авторської винагороди (авторське право). Багато побоювань щодо плагіату ще на стадії обговорення наукових проривів. Як бути з винаходами, до спрямовані на національну безпеку і тому подібне. Як кажуть, може статися, що благими намірами вимощена дорога в пекло. Але це окремі теми, кожна з яких заслуговую потребує глибокого вивчення, знаходження консенсусу у світовому вимірі. Для наших же, українських реалій нагальна сьогодні проблема хоча б нормального фінансування науки, зміцнення матеріально-технічної бази дослідників, та навіть елементарної оплати праці вітчизняних вчених. Бо скоро вони просто поїдуть туди, де наука справді визнана надто першочерговим рушієм розвитку суспільства у всіх його вимірах.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

  1. Постолатий В. BigData шагает по планете. Бизнес-газета Инновации. 2013. № 18(896). URL: https://rg.ru/2013/05/14/infa-site.html (дата звернення: 28.01.2021).
  2. Бригадиренко В. В. Публикация глазами редактора журнала. Open Science in Ukraine. 2021. URL: https://openscience.in.ua/journal-publication.html (дата звернення: 28.01.2021).
  3. Tennant J. P., Crane H., Crick T. [и др.]. Публикация научных работ: десять горячих тем : [пер. с англ.]. Библиосфера. 2019. № 3. С. 3–25. URL: https://www.bibliosphere.ru/jour/article/download/11/10 (дата звернення: 28.01.2021).
  4. OECD, “Making Open Science a Reality”, OECD Science, Technology and Industry Policy Papers. No. 25. 112 p. URL: https://wiki.lib.sun.ac.za/images/0/02/Open-science-oecd.pdf (accessed: 28.01.2021).
  5. UNESCO Recommendation on Open Science. 2021. 34 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379949.locale=en (accessed: 28.01.2021).
  6. Дорожня карта інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA): схвалено рішенням колегії Міністерства освіти і науки України протокол від 22.03.2018 № 3/1-7. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-ministerstva/2018/05/1-dorozhnya-karta-integratsii-ukraini-do-evro.pdf (дата звернення: 28.01.2021).
  7. Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України МОН України; Наказ, Порядок, Бланк [...] від 15.01.2018 № 32. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18#Text (дата звернення: 28.01.2021).

 

Daryna Ostrovska

student of the Faculty of Philosophy, majoring in Political Science

Taras Shevchenko National University of Kyiv

(Kyiv, Ukraine)

 

OPEN SCIENCE:

DIRECTIONS, HORIZONS, PROBLEMS

 

Abstract: The 41st session of the UNESCO General Conference, in a resolution adopted in November 2021, stated that a fragmented scientific and political environment needed a global understanding of the importance, opportunities and challenges of open science for its fair and equitable application at the individual, institutional, national, regional and international levels. In the age of globalization, the solution of these issues is becoming increasingly important as both the positive processes and the challenges facing earthly civilization today. Scientific communication, its transparency and impact on the development of modern society analysis are presented.

 

Keywords: review, copyright, open access, open science, scientific communications, research evaluation, globalization, UNESCO.

 

  
Відкрита наука в Україні та світі. Одеса, Україна.   

Посилання для цитування:

Островська Дарина Олександрівна. ВІДКРИТА НАУКА: НАПРЯМИ, ГОРИЗОНТИ, ПРОБЛЕМИ // ''Відкрита наука в Україні та світі'' (міжнародна наукова конференція). ISBN 978-967-6311-30-0. Одеса, Україна. С. 4 - 9. 2022 р. // Електронний ресурс: https://academconf.com/article/251 (дата звернення: 22.06.2024 р.)


Повна версія статті PDF

© 2022