Колісник Вікторія Юріївна

УДК 378.147

Колісник Вікторія Юріївна

кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри іноземних мов

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького

(м. Черкаси, Україна)

РОЛЬ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ У ПІДВИЩЕННІ

НАВЧАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ

Анотація: стаття присвячена проблемі залежності застосованого особистісно орієнтованого навчання на основі різнорівневого підходу у викладанні іноземної мови для студентів спеціальності «Програмна інженерія» та зростання навчальних показників. Розглянуто лексичний, фонетичний та граматичний аспекти навчання. Порівняння результатів експериментальної та контрольної груп підтвердили дієвість різнорівневого підходу для підвищення навчальних та особистісних досягнень майбутніх інженерів-програмістів.

Ключові слова: особистісно орієнтоване навчання, різнорівневий підхід,іноземна мова за професійним спрямуванням.

Демократизація суспільства торкнулася не лише економічної сфери, а й освітньої галузі. Саме освітяни стоять біля витоків формування майбутніх спеціалістів різних сфер життя. Оновлене ставлення держави та суспільства до такого соціально-психологічного феномену, як особистість, проявляється у «перенесенні акценту в навчальному процесі з передачі знань, навичок і вмінь професійної діяльності на формування творчої особистості професіонала, здатного самостійно здобувати і переробляти необхідну інформацію, творче ставитися до своєї діяльності, ефективно розвивати як фахові навички і вміння, так і особистісні якості» [1, с. 5]. Саме тому ми застосували особистісно орієнтоване навчання іноземної мови за професійним спрямуванням на основі різнорівневого підходу майбутніх інженерів-програмістів.

Проведення підсумкового зрізу мало на меті з’ясувати остаточний вплив застосування особистісно орієнтованого навчання на підвищення навчальних досягнень студентів. Підсумковий зріз уміщував тестові і творчі завдання []. Він охоплював три складові: лексичну, граматичну і фонетичну.

Оскільки лексика є основою мови, вкрай важливо подавати завдання на співставлення лексичних одиниць та їхнього перекладу, співставлення й групування синонімів із запропонованих слів, співставлення антонімів, утворення похідних, визначення термінів, встановлення істинності чи хибності тверджень, пояснення термінів, визначення зайвих слів із-поміж ряду слів певної тематики, переклад слів і речень професійного спрямування, доповнення визначень тощо. Отримані результати представлено в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Виконання майбутніми інженерами-програмістами лексичних

завдань підсумкового зрізу (І курс)

Таблиця 2

Виконання майбутніми інженерами-програмістами лексичних

завдань підсумкового зрізу (ІІ курс)

Розглянувши отримані дані, можемо зробити наступні висновки. Лексичну складову студенти опрацювали досить успішно, адже із запропонованих дванадцяти завдань лише чотири було виконано з результатом менше 50 %. Респонденти вміють співставляти лексичні одиниці та антоніми, а також виокремлювати синоніми з-поміж запропонованих слів. Утворення похідних як будь-яке творче завдання становить деяку проблему: правильних відповідей було отримано 30 % у ЕГ і 21 % у КГ на першому курсі та 42 % у ЕГ і 26 % на другому курсах відповідно.

Головним поясненням є той факт, що поза увагою студентів залишається чимало префіксів і суфіксів окрім найбільш часто вживаних. Як відомо, «регулярність надходження до мозку однотипних фраз, їх «неперервність» у часі є необхідною умовою формування навичок» [2, c.122], то ж нерегулярне застосування словотвору дається взнаки. Визначення і пояснення термінів, а також встановлення зайвого слова  потребувало як професійних, так і іншомовних знань. Із перекладом слів професійного спрямування студенти справились досить успішно: 66 % правильних відповідей у ЕГ і 55 % у КГ на першому курсі та 67 % у ЕГ і 50 % у КГ на другому курсі. Натомість використати сукупність лексичних і граматичних знань у межах перекладу цілих речень професійного спрямування вдалося небагатьом: 31 % правильних відповідей у ЕГ і 14 % у КГ на першому курсі та 8 % у ЕГ і 2 % у КГ на другому курсі відповідно.

До важливих граматичних тем ми віднесли: форми дієслів «to be» й «to have», часові форми неозначеного, тривалого і доконаного часів, пасивний і активний стани, різні види запитань, множина іменників, модальні дієслова, обставини часу, інфінітив, герундій і дієприкметник (дієприслівник).

Формулювання завдань і результати виконання окремо першого і другого курсів представлено у таблицях 3 і 4.

Таблиця 3

Виконання майбутніми інженерами-програмістами граматичних

завдань підсумкового зрізу (І курс)

Таблиця 4

Виконання майбутніми інженерами-програмістами лексичних

завдань підсумкового зрізу (ІІ курс)

Як видно з таблиці, студенти добре засвоїли форми дієслів «to be» (по 50 % у ЕГ і КГ на першому курсі), допоміжне дієслово «to dо» (70 % у ЕГ і 62 % у КГ на першому курсі), минулий неозначений час (73 % у ЕГ і 59 % у КГ на першому курсі, а також 88 % у ЕГ і 75 % у КГ на другому курсі), множину іменників (65 % на першому курсі і 63 % на другому курсі).

Розглядаючи складну тему «Форми дієслова», відмітимо багато проблемних моментів. Це і визначення форми дієслова (тільки 36 % у ЕГ і 25 % у КГ правильних відповідей відповідно), і визначення виду й форми дієприкметника (58 % у ЕГ і 16 % у КГ), і визначення форми інфінітиву (50 % у ЕГ і 17 % у КГ). А от із герундієм, не дивлячись на відсутність такого граматичного явища в рідній мові, ситуація досить непогана. Студенти переважно вміють як визначати його форму (54 % у ЕГ і 50 % у КГ), так і його утворювати (92 % у ЕГ і 88 % у КГ).

Фонетична складова включала вправи: позначити німі букви, встановити вимову літер «c» і «g», визначити вимову закінчення «s/es» у множині іменників і вимову закінчення «ed», вибрати омоніми, доповнити омоніми, використати буквосполучення al/ar, or/aw, u/o, gh/f. Дані в таблицях 5 і 6.

Таблиця 5

Виконання майбутніми інженерами-програмістами фонетичних

завдань підсумкового зрізу (І курс)

Таблиця 6

Виконання майбутніми інженерами-програмістами фонетичних

 завдань підсумкового зрізу (ІІ курс)

Розглянувши таблиці, стверджуємо, що студенти здебільшого знають слова з «німими» буквами (78 % у ЕГ і 66 % у КГ правильних відповідей на першому курсі та 92 % у ЕГ і 82 % у КГ на другому курсі) й орієнтуються у вимові літер «с» і «g» (68 % правильних відповідей на першому курсі й 82 % на другий курсі). Найлегшим виявилося завдання з написання подібних письмових чи звукових буквосполучень: від 83 % до 100 % респондентів на обох курсах успішно справилось із завданням.

Складнішим виявилось завдання початкового етапу навчання англійської мови, що вимагало фонетичних знань вимови закінчення «s/es» у множині іменників, тільки 34 % у ЕГ і 22 % у КГ на першому курсі і 33 % у ЕГ і 32 % у КГ на другому курсі змогли правильно виконати це завдання.

Отримані результати свідчать про зростання навчальних показників у всіх трьох аспектах вивчення іноземної мови (лексичному, граматичному і фонетичному) після введення до освітнього процесу особистісного навчання на основі технології різнорівневого підходу. Врахувавши також психологічні зрушення студентів, переконуємося в ефективності впровадженої технології [3, с. 137]. Тому доцільно використовувати запропоновану технологію для підготовки майбутніх інженерів-програмістів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Тітяєв В. Психологічні засади особистісно орієнтованого навчання курсантів у вищому військово-морському навчальному закладі: дис…канд. псих. наук.: 19.00.07 / В. Тітяєв – Київ, 2006 – 268 с.
2. Лазуткіна Ю. Граматичний аспект вивчення іноземної мови / Ю. Лазуткіна // Педагогічні науки. – К., 2014. – № 61–62. – С. 120–126.
3. Колісник В. Формування психолого-педагогічної готовності майбутніх інженерів-програмістів у процесі здійснення різнорівневого підходу в навчанні іноземної мови / В. Колісник // Педагогічний альманах : зб. наук. пр. / редкол. В. В. Кузьменко (голова) [та ін.]. – Херсон, 2016. – Вип. 30. – С. 133–138.

Kolisnyk Victoria Yuriyivna

Bogdan Khmelnytsky Cherkasy National University

 (Cherkasy, Ukraine)

THE ROLE OF PERSON ORIENTED

TEACHING IN FUTURE IT-ENGINEERS’

ACADEMIC PROGRESS RAISE

Abstract: the article deals with the dependence of applied person oriented teaching on the basis of multi-level approach in teaching a foreign language for the students majoring in “Programme engineering” and raise of academic progress. Lexical, phonetic and grammatical aspects of teaching were considered. Comparison of the results obtained in experimental and control groups proved the efficiency of multi-level approach for the future IT-engineers’ raise of studying and personal progress.

Keywords: person oriented teaching, multi-level approach, ESP.