Укр

  1. Головна
  2. Архів
  3. Наукова праця в Україні та світі
  4. Наукова стаття № 10

Перегляди  303 переглядів

Сіверська Зорина Ханларівна, Шендрик Юлія Володимирівна

  

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

  
Анотація:
визначено поняття доказування у кримінальному процесі та деякі проблемні питання, що виникають при здійсненні доказування. Проаналізовано «асимтерію доказів» та шляхи її вирішення   

Ключові слова:
доказування, доказ, суб’єкти доказування, кримінальне провадження   

УДК 343.1

Сіверська Зорина Ханларівна

курсант 1 курсу

Навчально-науковий інститут права

та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції 

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

 

Шендрик Юлія Володимирівна

викладач кафедри кримінального процесу

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

 

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ
У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

Анотація: визначено поняття доказування у кримінальному процесі та деякі проблемні питання, що виникають при здійсненні доказування. Проаналізовано «асимтерію доказів» та шляхи її вирішення. 

 

Ключові слова: доказування, доказ, суб’єкти доказування, кримінальне провадження.

 

У кримінальному судочинстві пізнання дійсності без доведення неможливо і безглуздо. Кримінально-процесуальне доказування як вид юридичного пізнання являє собою найбільш складну, багатоаспектну і детально врегульовану законом діяльність. Для нього характерні, з одного боку, широке використання знань, накопичених різними науками, такими як філософія, природознавство, логіка, біологія і т. д.

А з іншого - виняткова специфіка. Останнє обумовлено тим, що пізнання і доказування в кримінальному процесі мають свій предмет, здійснюються опосередкованим шляхом, обмежені термінами, детально регламентовані нормами права та іншими особливостями. Процес доказування у кримінальному провадженні неможливо уявити і без його змістовної складової - доказів, тобто того явища, яке можна і треба розглядати в якості початку не тільки кримінально-процесуального доказування, а й науки і практики кримінального процесу. Але не тільки сказаним пояснюється актуальність обраної теми [1].

Актуальність даної проблематики обумовлена правозастосовною природою кримінального процесу, покликаного за допомогою доказів встановити різні обставини і факти вчиненого злочину, які виступають фундаментом, основою кримінально-процесуальної діяльності та прийнятих в ході її рішень.

Докази забезпечують реалізацію призначення, принципів кримінального судочинства і процесуальних норм, що гарантують захист особистості, її прав і свобод, інтересів суспільства і держави від злочинів. Залучені до процесу відповідно до вимог закону, вони гарантують суворе дотримання встановленого порядку провадження у кримінальних провадженнях, що здійснюється шляхом швидкого і повного розкриття злочинів, викриття і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які їх вчинили, справедливого судового розгляду і правильного застосування кримінального закону [2].

Хоч і існує чітке розмежування в доказуванні сторони обвинувачення та сторони захисту, проте існують певні прогалини у врегулюванні деяких питань. Так, О.Г. Яновська у своїй статті вказує на «асиметрію доказів». Її зміст полягає у двох положеннях: 1) якщо в ході розслідування кримінального провадження слідчий отримав докази, що виправдовують підозрюваного чи пом’якшують його відповідальність, з порушенням процесуальної форми, чи може їх використати сторона захисту з метою підтвердження своєї правової позиції та спростування доводів обвинувачення; 2) якщо буде встановлено, що захист надає докази, отримані з порушенням закону, чи поширюються на ці докази правила щодо недопустимості доказів.

О.Г. Яновська наводить варіант вирішення цієї «асиметрії доказів» [3]. Ми підтримуємо її думку і вважаємо, що варто врегулювати дані питання на законодавчому рівні, використавши такі положення: якщо порушення закону при отриманні доказів, що підтверджують невинуватість особи чи пом’якшують її відповідальність, були допущені стороною обвинувачення, такі докази можуть бути використані стороною захисту; у випадку подання стороною захисту доказів, отриманих нею з порушенням закону, такі докази повинні бути визнані недопустимими.

Характеризуючи проблеми процесу доказування у змагальному кримінальному процесі, варто зазначити, що дане питання потребує подальшого детального дослідження та удосконалення.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

  1. Белкин А.Р. Теория доказывания: науч.-метод. Пособ. / А.Р. Белкин. – М.: Норма, 1999. – С. 50.
  2. Ахтырская Н.К. К вопросу о методологии уголовного судопроизводства: современное состояние и перспективы / Н.К. Ахтырская // Закон и жизнь. – 2013. – С. 15–18.
  3. Яновська О.Г. Загальні засади процесу доказування у кримінальному провадженні / О.Яновська // Юридична література. – 2013. – № 8. – С. 77-82.

 

Siverska Zoryna Khanlarivna

1st year cadet

Educational and Scientific Institute of Law and Training of Specialists
of the National Police

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

 (Dnipro, Ukraine)

 

Shendryk Yuliia Volodymyrivna

Lecturer at the Department of Criminal  Procedure

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

(Dnipro, Ukraine)

 

SOME ASPECTS OF PROOF IN THE CRIMINAL PROCESS

 

Abstract: the concept of proving in criminal proceedings and some problematic issues that arise in the implementation of evidence are defined. The "asymmetry of evidence" and ways to solve it are analyzed.

 

  Keywords: evidence, proof, subjects of evidence, criminal proceedings.

  
Наукова праця в Україні та світі. Київ, Україна.   

Посилання для цитування:

Сіверська Зорина Ханларівна, Шендрик Юлія Володимирівна. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ // ''Наукова праця в Україні та світі'' (міжнародна наукова конференція). ISBN 978-966-8510-95-1. Київ, Україна. С. 52 - 55. 2022 р. // Електронний ресурс: https://academconf.com/article/311 (дата звернення: 24.02.2024 р.)


Повна версія статті PDF

© 2022