Яровицький Ігор Романович, Шендрик Юлія Володимирівна

УДК 343.2

Яровицький Ігор Романович

курсант 1 курсу

Навчально-науковий інститут права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції 

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

Шендрик Юлія Володимирівна

викладач кафедри кримінального процесу

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ

ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ СМЕРТНОЇ КАРИ В УКРАЇНІ

Анотація: розглянуто дискусійні питання щодо запровадження в Україні кримінального покарання у вигляді смертної кари. Зважено аргументи «за» та «проти» застосування такого виду покарання.

Ключові слова: смертна кара, довічне позбавлення волі, покарання.

Питання щодо застосування смертної кари як виду кримінального покарання завжди викликає дискусії серед вчених, працівників правоохоронних органів, представників влади, політичних діячів та навіть звичайних громадян.

Ця тема завжди є актуальною, особливо в сучасних умовах, коли має місце зростання кількості особливо тяжких злочинів, зокрема кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, які завжди викликають широкий суспільний резонанс.

Слід зауважити, що суспільство ніколи однозначно не ставилося до смертної кари. Там, де вона зберіглася – активно обговорюється її скасування, а там, де вона відмінена – ведеться діяльність щодо її повернення. Така тенденція підтверджує актуальність даної проблеми і нагальну необхідність вироблення суспільного консенсусу. Тому питання застосування смертної кари в умовах демократизації та гуманізації кримінального та кримінального процесуального законодавства не втратило своєї актуальності, передбачаючи потребу здійснення надалі аналізу співвідношення всіх «за» та «проти» [1, c. 251].

Смертна кара – це позбавлення життя особи, що здійснюється в межах юридичних повноважень держави. Іншими словами, це поняття також можна визначити як вбивство особи за рішенням суду. Розглядаючи це в історичному плані, слід сказати, що з часом кількість злочинів, за які передбачено таке покарання, зменшується, а кількість держав, які скасовують смертну кару, - збільшується.

Наразі понад 60 країн світу застосовують як вид покарання смертну кару, зокрема США, Китай, Єгипет, Саудівська Аравія та інші. В той же час, як зазначає Ю.О. Толстенко, все більше держав зі всіх регіонів світу вже визнали, що смертна кара підриває людську гідність, а її відміна сприяє прогресивному розвитку прав людини [2].

 Якщо проаналізувати аргументи прибічників запровадження покарання у вигляді смертної кари в Україні, можна визначити наступні:

- смертна кара може виступати ефективним засобом попередження особливо тяжких злочинів, оскільки страх застосування такого покарання може втримати людину від вчинення, наприклад, навмисного вбивства;

- на утримання довічно ув’язнених витрачається багато коштів з державного бюджету, які можна було б витратити на фінансування соціальних програм;

- відповідно до ч.7 ст. 151 Кримінально-виконавчого кодексу України, засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше двадцяти років призначеного покарання [3]. Тобто фактично людина, що засуджена за вчинення особливо тяжкого злочину, може вийти на волю та продовжити свою злочинну діяльність.

В той же час, існує і багато аргументів проти застосування смертної кари. Зокрема, як зазначають Карпенко М.І., Бандурович А.В.:

- введення смертної кари може стати перешкодою перебування України в Раді Європи;

- судова помилка не є виключенням;

- релігійне переконання «Життя дає лише Бог, і лише він може його забрати»;

- смертна кара перешкоджає можливості реабілітації, тобто переосмислення злочинцями вчиненого, не надає шансу каяття;

- смертна кара передбачає в собі катування та приниження, що заперечує ст. 28 Конституції України;

- «смертна кара волає до найтемніших кутків нашої душі про необхідність відплати. Можливо, вона вдовольняє жадобу суспільства до помсти, але не стримує кримінальну поведінку в суспільстві»[4].

Таким чином, питання щодо можливості запровадження в Україні покарання у вигляді смертної кари, залишається дискусійним та залишає простір для здійснення подальших досліджень у цьому напрямку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Омелянчук Л. В., Бурлачук О. О. Перспективи запровадження смертної кари в Україні. Порівняльно-аналітичне право. 2014. № 6. С. 250–259.
2. Толстенко Ю.О. Проблема смертної кари у міжнародному праві. Права людини і демократія: зб. наук. ст. за матеріалами наук. конфер., м. Харків, 15 травня 2018 р. Харків, 2018. С. 165-169
3. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року № 1129-ІV// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 3-4. - ст.21.
4. Карпенко М. І., Бандурович А. В. Смертна кара: бути чи не бути? Юридична наука. 2013. № 5. С. 62–69.

Yarovytsky Ihor Romanovych

1st year cadet

Educational and Scientific Institute of Law

and Training of Specialists of the National Police

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

(Dnipro, Ukraine)

Shendryk Yuliia Volodymyrivna

Lecturer at the Department of Criminal Procedure

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

(Dnipro, Ukraine)

SOME ASPECTS ABOUT THE POSSIBILITY

OF IMPLEMENTATION OF THE PENALTY

IN THE FORM OF THE DEATH PENALTY IN UKRAINE

Abstract: discussion issues concerning the introduction of the death penalty in Ukraine are considered. The arguments "for" and "against" the use of this type of punishment were weighed.

Keywords: death penalty, life imprisonment, punishment.