Укр

  1. Головна
  2. Архів
  3. Наукова праця в Україні та світі
  4. Наукова стаття № 16

Перегляди  310 переглядів

Матяш Ярослав Олегович

  

ПОТОЧНІ ПРОБЛЕМИ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ МИТНИЦІ

  
Анотація:
проблеми митно-тарифного регулювання в Україні є негайним питанням безпеки та економічного розвитку країни. Незважаючи на той факт, що українська митниця безперебійно працює, виконуючи свої основні функції забезпечення реалізації державної митної політики, тобто забезпечення митної безпеки, захист митних інтересів держави, боротьби з правопорушеннями та сприянню зовнішньоекономічної діяльності тощо. Досить поширеним є бачення, що митні процедури в Україні є непомірно складними, дорогими і недостатньо швидкими стосовно митного оформлення. Україна має сприятливе географічне положення будучи транзитною територією, але втрачає свої конкурентні переваги через складну правову та організаційну ситуацію з митним оформленням, а знаходження вирішення цього питання слугуватиме джерелом збільшення доходів до державної казни. Для вирішення проблеми пропонується імплементація принципу електронної митниці в Україні. Аналіз впровадження електронної митниці в Україні, що був проведений у роботі, виявив що для повноцінного її застосування необхідні значні реформи, а також існують стримуючі фактори, такі як захист персональних даних, значні кошти на впровадження, закони України проектувалися для ведення митної діяльності “на папері” і потребують змін та інші проблеми, що практично не досліджувались українськими вченими та експертами у митній справі. Результатом роботи є поглиблене розуміння основних факторів, що сприяють впровадженню електронної митниці та факторів, що стримують повне впровадження електронної митниці, як інноваційного рішення проблем митного контролю в Україні   

Ключові слова:
електронна митниця, митна справа, митні процедури, безпека та економічний розвиток України   

УДК 336.1

Матяш Ярослав Олегович

студент економічного факультету,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

(Київ, Україна)

 

ПОТОЧНІ ПРОБЛЕМИ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

В УКРАЇНІ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ МИТНИЦІ

 

Анотація: проблеми митно-тарифного регулювання в Україні є негайним питанням безпеки та економічного розвитку країни. Незважаючи на той факт, що українська митниця безперебійно працює, виконуючи свої основні функції забезпечення реалізації державної митної політики, тобто забезпечення митної безпеки, захист митних інтересів держави, боротьби з правопорушеннями та сприянню зовнішньоекономічної діяльності тощо. Досить поширеним є бачення, що митні процедури в Україні є непомірно складними, дорогими і недостатньо швидкими стосовно митного оформлення. Україна має сприятливе географічне положення будучи транзитною територією, але втрачає свої конкурентні переваги через складну правову та організаційну ситуацію з митним оформленням, а знаходження вирішення цього питання слугуватиме джерелом збільшення доходів до державної казни.

Для вирішення проблеми пропонується імплементація принципу електронної митниці в Україні. Аналіз впровадження електронної митниці в Україні, що був проведений у роботі, виявив що для повноцінного її застосування  необхідні значні реформи, а також існують стримуючі фактори, такі як захист персональних даних, значні кошти на впровадження, закони України проектувалися для ведення митної діяльності “на папері” і потребують змін та інші проблеми, що практично не досліджувались українськими вченими та експертами у митній справі. Результатом роботи є поглиблене розуміння основних факторів, що сприяють впровадженню електронної митниці та факторів, що стримують повне впровадження електронної митниці, як інноваційного рішення проблем митного контролю в Україні.

 

Ключові слова: електронна митниця, митна справа, митні процедури, безпека та економічний розвиток України.

 

Постановка проблеми

 

Проблеми митно-тарифного регулювання в Україні у світлі загальної трансформації митних процедур у всьому світі є предметом гострих дискусій вчених (Пашко, Шевчук, 2019; Скоробогата 2017; Сторожук, Савич 2017; Микуляк, Стефанишин, 2019; Чернецька-Білецька, 2019)., Севрук 2015 та інші). На думку В.Мартинюка: «попри всі позитивні риси (української митниці), податкові процедури в Україні надто складні, дорогі та тривають занадто довго » (Мартинюк,2010).

Для поглибленого розуміння суті проблеми пропонуємо визначення електронної митниці, як набору автоматизованих рішень для митних служб, що забезпечує безпечне та швидке пересування товарів, поліпшує транспарентність і сприяє зовнішній економічній діяльності. Основними проблемами митної політики України визначають невідповідність законодавства базовим потребам електронної митниці, низький рівень інформаційного оснащення в операційній діяльності митниці, матеріальна та інформаційна базою невідповідної якості, в тому числі низький рівень уніфікації митних технологій та кооперації з підприємствами, що активно ведуть міжнародну економічну діяльність, відсутність загальної стратегії або концепції для реалізації митної політики зважаючи на глобальні чинники та внутрішні соціально-економічні негаразди. Але все ж таки основною проблемою є недосконале впровадження митної політки “на місцях”, а саме недоброчесне виконання робочих обов’язків працівниками митної служби, що сприяє корупції та розвитку тіньової економіки України. Найпоширенішими методами порушення правил ввозу/вивозу товарів вважають: заниження митної вартості товару, невірна товарна номенклатура, ввіз/вивіз заборонених товарів тощо. Результатом такої діяльності є те, що державний бюджет недотримує значну частку надходжень, а довіра до митної служби України є гранично низькою. Тому пропонується повноцінне впровадження механізму електронної митниці, що сприятиме більшій прозорості митних процесів за рахунок налагодження повного контролю за процесом декларування та проходження товаром митного контролю, зменшить вплив людського фактору та забезпечить об’єктивність митних процедур.

 

 

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

 

При аналізі публікацій, що стосуються електронної митниці вчені в основному аналізують поточні результати роботи або процес впровадження      електронної митниці (Нгуєн та інші., 2021; Ерцег, 2014; Саламзаде та інші., 2015). С. Хеннінгсон та Х. Хенріксен аналізують впровадження електронної митниці в ЄС і показують, що, з точки зору користувачів електронної митниці в ЄС, використання електронної митниці ще не є повністю оптимізоване і не повністю сприяє скороченню трансакційних витрат. Раус у своїй роботі визначає основні фактори, що є каталізаторами та перешкодами впровадженню електронної митниці. Серед основних позитивних факторів авторка визначає прозорість механізму функціонування митниці, пришвидшення операцій з митного оформлення, безпека країни, зменшення трансакційних витрат тощо.

Основними перешкодами для впровадження є національні законодавства, значні кошти на оновлення інформаційної бази та навчання працівників митної служби,  питання конфіденційності та інші. Р. Кріль (2021) у своїй роботі розглядав можливість впровадження нової комп’ютеризованої транзитної системи НКТС, як ключового елемента електронної митниці та необхідні реформи, що мусять бути проведені для функціонування системи.

 

Виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми.

 

При аналізі попередніх робіт було виявлено, що незважаючи на значну кількість робіт щодо впровадження електронної митниці в Україні практично в жодній з попередніх робіт не були проаналізовані проблеми електронної митниці в цілому, як рішення поліпшення роботи Державної митної служби України. Ба-більше значна кількість науковців притримувалися ідеї, що модель, так званого “єдиного вікна” є прикладом для України, без критичного аналізу наявних бар’єрів щодо впровадження та потенційних слабких місць цієї системи, особливо недоліків певних фундаментальних інститутів митного права.

 

Ціль статті.

 

Головною ціллю цієї статті є дослідити проблеми митно-тарифного регулювання в Україні та дати відповідь на основні питання, що стосуються електронної митниці. 1) Чи можуть інновації, пов’язані з впровадженням електронної митниці, оптимізувати роботу митної служби України? 2) Які є основні чинники, що перешкоджають повноцінному впровадженню електронної митниці?

Завданням цієї статті є узагальнення засад впровадження електронної митниці та всебічний аналіз механізмів, пов’язаних з електронною митницею. Встановлення факторів, що впливають на впровадження електронної митниці в Україні, визначення основних напрямів, що потребують вдосконалення для ефективного впровадження реформ на митниці, проаналізувати основних стейхолдерів, які мають прямий вплив на формування митної політики України.

 

Виклад основного матеріалу.

 

Проблеми недосконалого митно-тарифного регулювання та організації роботи митної служби України не дозволяють повною мірою Україні використовувати її транзитне положення та забезпечувати економічну (і не тільки) безпеку країни.

Нині, загальний об’єм торгівлі товарами в України має динаміку постійного росту. У 2021 році порівняно з 2019 роком об’єм торгівлі зріс майже на 30%, значна його частка припала на електронну комерцію (Укрстат,2022). Постійний ріст електронної комерції в Україні та збільшення залучення підприємств у зовнішню економічну діяльність не отримало адекватної реакції від держави та митних органів. В той час як більшість країн західної Європи запровадили механізми електронного контролю та обробки документів на митниці, в Україні такий механізм запроваджений лише частково. Наразі в Україні немає єдиного стандарту обміну цифрової інформації з митними органами країн-сусідів, що зменшує ефективність використання отриманої інформації (Кріль,2021).

Попри те, що Україна зобов’язалася реформувати митницю підписавши угоду про асоціацію з ЄС, темп реформ є низьким. Не останнім фактором є невисокий рівень зацікавленості основних стейкхолдерів. Брак довіри серед підприємців які, теоретично, повинні бути основним рушієм впровадження реформ отримуючи можливість зменшити трансакційні кошти для ЗЕД, протистояння з керівниками митних служб, які не є зацікавленими реформами на митниці та неспроможний уряд який не може завершити деякі обов’язкові реформи, що є обов’язковими до виконання. Наприклад, впровадження режиму спільного транзиту з країнами ЄС згідно з договором України про асоціацію з ЄС (стаття 84, додаток XV угоди), що мало крайній строк імплементації 1 вересня 2018 року, не було впроваджено станом на початок 2022 року. Отже, процес впровадження електронної митниці в Україні відбувається поступово. Значним досягненням є впровадження так званого «єдиного вікна» для міжнародної торгівлі у 2018, що сприяє поліпшенню контролю за виконанням підприємствами вимог законодавства та оперативному обміну інформацією між митницею та підприємствами, а також зменшення прямої комунікації з робітниками митної служби під час митного контролю. Ведення реєстру осіб учасників ЗЕД, авторизованих економічних операторів, брокерів, складів, пунктів оформлення тощо надає можливість підприємствам перевірити залишки імпортної квоти на ввіз продукції в Україну та отримувати інформацію згідно з відповідним класифікатором (КВЕДом), щодо тарифного та нетарифного регулювання відносно продукції, що імпортуєтеся в Україну А також надає індивідуальному користувачу доступ до зручних функцій, таких як перевірка черг в пунктах пропуску, форма для подачі скарг на роботу митниці, перевірка легальності ввозу авто за допомогою VIN перевірки та калькулятор митних зборів за ввіз авто та онлайн-довідка. В той же час, варто зазначити, що процес впровадження реформи тривав не менш ніж чотири роки, що лише підтверджує думку, що процес реформ проходить складно.

Повна імплементація електронної митниці має об’єктивні та суб’єктивні перепони, що сповільнюють процес. Щодо об’єктивних перепон варто враховувати такі фактори як потреби у значних змінах у законодавстві для його гармонізації з міжнародними стандартами, будування “з нуля” деяких інститутів. Також зазначимо, що значні кошти потрібні на оновлення технічної бази та тренінг працівників, хоча, наприклад, для впровадження режиму спільного транзиту (НКТС) в Україні пропонувало фінансову підтримку проекту від якої Україна частково відмовилась. Важливим питанням, перш за все для підприємств учасників ЗЕД, повинно було стати питання конфіденційності, адже ведення баз даних щодо учасників ЗЕД потребує розкриття цінної інформації для підприємців (цін, об’ємів закупок, контрагентів, тощо) але загальний рівень занепокоєння українців питаннями конфіденційності та захисту інформації залишається на низькому рівні тому цей фактор суттєвої загрози для впровадження механізмів електронної митниці не несе. Щодо суб’єктивних факторів, то основним звичайно є прямий інтерес кримінальних груп та нечистих на руку працівників митної служби. Різні науковці оцінюють, що щорічно Україна недотримує до 5 мільярдів доларів митних зборів, практично вся частина з суми припадає на недоотримання зборів ввізного мита та акцизних зборів на товар. Також існують певні ризики маніпуляцій, які стосуються ввезення нелегального товару, а саме те, що населення України звикло купувати товари ввезені в країну нелегально, повна легалізація ринку призведе до росту цін.

Незважаючи на наявні перешкоди для повноцінного впровадження електронної митниці, ми дотримуємося думки більшості вчених, які займаються податковими та митними дослідженнями в Україні та вважають, що впровадження електронних технологій у процес митної роботи та оформлення є неминучим. (Пашко, Шевчук, 2019; Скоробогата 2017; Сторожук, Савич 2017; Микуляк, Стефанишин, Чернецька-Білецька 2017, Севрук 2015). Прагнемо зазначити, що електронна митниця дійсно має всі шанси пришвидшити митне оформлення товарів та сприяти прозорості процесу митного оформлення та зменшення участі людського фактору у процесі, що сприятиме росту довіри митній службі серед підприємців та громадян. Слід вказати, що впровадження електронної митниці зекономить значні кошти державі, адже на робочий день працівника митної служби приладитиме більше оформлених товарів. (Скоробогата 2017, Ерцег,2013). Пошук автоматизованих рішень для ефективної роботи митниці, перш за все, мусить орієнтуватися на автоматизацію роботи з митними документами, а саме вважаємо за можливе знайти рішення, щоб перевірка ваги декларованого товару була максимально автоматизованою, впровадження прозорого методу збуту конфіскованого майна, що забезпечить інтереси держави, але основною є все ж таки робота з якістю митного контролю та документацією, адже основною проблемою все ж таки є неналежне здійснення митних формальностей і цілеспрямоване закриття очей на певні ситуації при перевірці документів та митному оформленні товарів та транспортних засобів. Впровадження додаткового контролю та поточних перевірок якості обслуговування є необхідним  задля поліпшення якості роботи митної служби. Пропонується у цьому напрямку залучити підприємців та громадян, що користуються послугами митної служби.

 

Висновки.

 

Результатом роботи є розкриття змісту поняття електронна митниця, поглиблене розуміння основних факторів, що сприяють впровадженню електронної митниці та факторів, що стримують повне впровадження електронної митниці, як інноваційного рішення проблем митного контролю в Україні. Аналіз впровадження електронної митниці в Україні, що був проведений у роботі, виявив що для повноцінного її застосування  необхідні значні реформи, а також існують стримуючі фактори, такі як захист персональних даних, значні кошти на впровадження, закони України проектувалися для ведення митної діяльності “на папері”  і потребують змін та інші проблеми, що практично не досліджувались українськими вченими та експертами у митній справі. Також робота посприяла поглибленому розумінню напрямів поліпшення роботи митної служби за рахунок впровадження технологій електронної митниці.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

  1. АДБ., 2005. ICT for customs modernization and data exchange. www.adb.org/Projects/TradeFacilitation/ictcustoms.asp
  2. Ажзен, I., та Фішбейн, M. (1975). Belief, attitude, intention, and behavior: An introduction totheory and research. Addison-Wesley.

3.Чернецька-Білецька, Н. and Севрук, K., 2021. SIMPLIFICATION OF CUSTOMS CONTROL THROUGH THE WIDESPREAD INTRODUCTION OF ELECTRONIC DECLARATION. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia, 1(218), pp.117-121.

  1. Чой, Ч., 2011. A survey of single window implementation (WCO Research Paper). World CСustoms Organization.
  2. Дейвіс, Ф., 1989. Perceived usefulness, perceived ease of use, and user acceptance of information technology. MIS Quarterly,13(3), 318–339.
  3. Дейвс, С., 1996. Interagency information sharing: Expected benefits, manageable risks. Journal of Policy Analysis and Management,15(3), 377–394.
  4. Ерцог, А., 2014. THE NEW COMPUTERIZED TRANSIT SYSTEM AND ECUSTOMS INFLUENCE ON SAVINGS IN TRANSIT TIME AND COSTS. [online] Available at: <http://www.efos.unios.hr/repec/osi/bulimm/PDF/BusinessLogisticsinModernManagement13/blimm1314.pdf> [Accessed 23 December 2021].
  5. Фіхман, Р., 2004. Going beyond the dominant paradigm for information technology innovation research: Emerging concepts and methods. Journal of the Association for Information Systems,5(8), 314–355.
  6. Джильберт, Д., Балестріні, П., Літтлбой, Д., 2004. Barriers and benefits in the adoption of e-government. International Journal of Public Sector Management,17(4), 286–301.
  7. Хеннінгсон, С., Бьюрн-Андерсен, Н., 2009. Exporting e-Customs to Developing Countries: a Semiotic Perspective. Association for Information Systems, [online] Available at: <https://core.ac.uk/download/pdf/301344607.pdf> [Accessed 23 December 2021].
  8. Хеннінгсон, С., Хенріксен, Х., 2011. Inscription of behaviour and flexible interpretation in Information Infrastructures: The case of European e-Customs. The Journal of Strategic Information Systems, 20(4), pp.355-372.
  9. Микуляк, O., Стефанишин, Р., 2019. Vprovadzhennya informatsiynykh technologiy u mytnu praktyku Ukrainy. Podatky i Finansy, [online] 4(61). Available at: <http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/38145/1/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D0%BA.pdf> [Accessed 23 December 2021].
  10. Нгуєн, Х., Грент, Д., Боувіс, C. and Нгуен, T., 2021. Factors Affecting Efficiency of Electronic Customs and Firm Performance in Vietnam*. Journal of Asian Finance, Economics and Business, [online] 8(2), pp.151-164. Available at: <https://www.koreascience.or.kr/article/JAKO202104142177581.pdf> [Accessed 23 December 2021].
  11. Пашко, П. and Шевчук, С., 2019. ESSENCE AND PECULIARITIES OF STATE REGULATION OF MECHANISMS OF PROVIDING CUSTOMS INTERESTS OF UKRAINE. Ekonomichna Nauka, [online] (4). Available at: <http://www.economy.in.ua/pdf/4_2019/3.pdf> [Accessed 23 December 2021].
  12. Пашко, П. and Шуляк, В., 2006. Elektronna mytnytsia - golovnyi mechanism garantuvannya mytnoi bezpeky derzhavy. [online] (12). Available at: <http://ir.nusta.edu.ua/jspui/bitstream/doc/511/1/467_IR.pdf> [Accessed 23 December 2021].
  13. Раус, M., Флюге, Б. and Бутільер, Р., 2009. Diffusion of e-Customs Innovations. [online] pp.71-104. Available at: <https://core.ac.uk/download/pdf/301344607.pdf> [Accessed 25 January 2022].
  14. Раус, M., Флюге, Б. and Бутільер, Р., 2009. Electronic customs innovation: An improvement of governmental infrastructures. Government Information Quarterly, 26(2), pp.246-256.
  15. Роджерс, E., 2003. Diffusion of innovations (5th ed.) New York: Simon & Schuster International.

19.Саламзаде, Я., Нежаті, M. and Хейдаріпуравшвр, Я., 2021. AN INVESTIGATION INTO THE IMPACT OF E-CUSTOMS ON STRETCHING STRATEGICTHINKING(CASE STUDY: ISLAMIC REPUBLIC OF IRAN CUSTOMS ADMINISTRATION(IRICA)). Journal of Entrepreneurship, Business and Economics, [online] 3(1), pp.105-139. Available at: <http://www.scientificia.com/index.php/JEBE/article/view/27/28> [Accessed 23 December 2021].

  1. Скоробогата, Л., 2017. Transformatsiya instytutu mytnoi vartosti u konteksti zabezpechennya fskalnoi bezpeky. Naukovo-doslidnytskyi tsentr mytnoi spravy, [online] pp.79-83. Available at: <http://ir.nusta.edu.ua/jspui/bitstream/doc/1669/1/1705_IR.pdf#page=79> [Accessed 23 December 2021].
  2. Сторожук, O. and Савич, A., 2017. Vprovadzhennya informatsiynykh technologiy u dialnosti mytnykh organiv. Naukovo-doslidnytskyi tsentr mytnoi spravy, [online] pp.83-87. Available at: <http://ir.nusta.edu.ua/jspui/bitstream/doc/1669/1/1705_IR.pdf#page=79> [Accessed 23 December 2021].
  3. Уркіуолі, Л., Хінца, Ю. and Ахокас, Ю., 2013. Drivers and barriers affecting usage of e-Customs — A global survey with customs administrations using multivariate analysis techniques. Government Information Quarterly, 30(4), pp.473-485.

 

Matiash Yaroslav Olegovich

student of the Faculty of Economics,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

(Kiev, Ukraine)

 

CURRENT PROBLEMS OF CUSTOMS & TARIFF REGULATION

IN UKRAINE & THE INTRODUCTION OF ELECTRONIC CUSTOMS

 

Abstract: the problems of Customs and tariff regulation in Ukraine are an immediate issue of the country's security and economic development. Despite the fact that the Ukrainian customs works smoothly, performing its main functions of ensuring the implementation of state customs policy, that is, ensuring customs security, protecting the customs interests of the state, combating offenses and promoting foreign economic activity, etc. It is quite common to see that customs procedures in Ukraine are prohibitively complex, expensive and not fast enough for customs clearance. Ukraine has a favorable geographical position as a transit territory, but loses its competitive advantages due to the difficult legal and organizational situation with customs clearance, and finding a solution to this issue will serve as a source of increasing revenues to the state treasury.

To solve the problem, it is proposed to implement the principle of electronic customs in Ukraine. The analysis of the introduction of electronic customs in Ukraine, which was carried out in the work, revealed that for its full application, significant reforms are needed, as well as there are constraining factors, such as the protection of personal data, significant funds for implementation, the laws of Ukraine were designed to conduct customs activities “on paper” and require changes, and other problems that have not been practically studied by Ukrainian scientists and experts in customs affairs. The result of this work is an in-depth understanding of the main factors contributing to the introduction of electronic customs and factors hindering the full introduction of electronic customs as an innovative solution to customs control problems in Ukraine.

 

Keywords: electronic customs, customs affairs, customs procedures, security and economic development of Ukraine.

  
Наукова праця в Україні та світі. Київ, Україна.   

Посилання для цитування:

Матяш Ярослав Олегович. ПОТОЧНІ ПРОБЛЕМИ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ МИТНИЦІ // ''Наукова праця в Україні та світі'' (міжнародна наукова конференція). ISBN 978-966-8510-95-1. Київ, Україна. С. 85 - 95. 2022 р. // Електронний ресурс: https://academconf.com/article/317 (дата звернення: 17.04.2024 р.)


Повна версія статті PDF

© 2022