Укр
Укр
УДК 343.1
Сіверська Зорина Ханларівна
курсант 1 курсу
Навчально-науковий інститут права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
(Дніпро, Україна)
Казначеєв Дмитро Георгійович
доцент кафедри тактико-спеціальної підготовки
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
(Дніпро, Україна)
ПАТОГЕНЕЗ ВІДМОРОЖЕННЯ,
СТУПЕНІ ВІДМОРОЖЕННЯ, УСКЛАДНЕННЯ
Анотація: оцінити ефективність традиційних методів хірургічного та консервативного лікування холодової травми, встановити клінічні, інструментальні та лабораторні фактори, що її визначають, виділити прогностичні критерії. Матеріал та методи.
Ключові слова: травма, холод, відмороження, лікування.
Відмороження або обмороження – пошкодження тканин організму під впливом холоду.
Нерідко супроводжується загальним переохолодженням організму та особливо часто зачіпає такі частини тіла, як вушні раковини, ніс, недостатньо захищені кінцівки. Всього пальці рук та ніг. Відрізняється від «холодних опіків», що виникають у результаті прямого контакту з дуже холодними речовинами, такими як сухий лід або рідкий азот.
Найчастіше відмороження виникають у холодний зимовий час при температурі навколишнього середовища нижче -20- 10 °C. При тривалому перебуванню поза приміщенням, особливо при високій вологості та сильному вітрі, відмороження можна отримати восени та навесні при температурі повітря вище нуля.
Ступінь чутливості до холоду в дітей віком дуже різна. Вона залежить від низки суто фізичних причин та стану організму дитини. З факторів навколишнього середовища, що сприяють відмороженню, слід назвати вологість повітря та вітер. При велику вологість і сильний вітер може наступити навіть при порівняно невеликому зниженні температури. З біологічних факторів мають значення вік, знижене харчування дитини та порушення кровообігу [1]. У маленьких дітей, які страждають на недокрів'я, при поганому харчуванні Про виникає легше. Тісне взуття та одяг, що обмежують кровообіг, також сприяє фактор. Ступінь ураження залежить від поєднання згаданих вище умов, але чим холодніше повітря, тим швидше може статися О і тим глибше воно буде. Розрізняють загальне замерзання та місцеве відмороження різного ступеня [2].
Загальне замерзання в дітей віком зустрічається рідко. Воно виявляється у дрімотному стані, що переходить у сон. Якщо в цьому стані не буде проведено відповідне лікування, то поступово кровообіг припиняється, настають анемія мозку, зміни у тканинах та органах, що ведуть до смерті.
До лікування обморожень необхідно приступати якнайшвидше – подібні травми розвиваються дуже швидко і за відсутності своєчасної терапії дають серйозні ускладнення. Серед поширених наслідків обморожень можна назвати такі:
Утворення гіпертрофічних грануляцій та рубців на місці відмерлої шкіри, позбутися яких можливо лише хірургічним способом;
Інфікування рани внаслідок потрапляння до неї патогенних бактерій;
Розвиток системних порушень роботи судин у кінцівках, особливо нижніх;
Зараження крові (сепсис) внаслідок потрапляння до неї продуктів розпаду некротизованих тканин;
Розвиток гангрени з подальшою необхідністю ампутації ураженої кінцівки.
Щоб уникнути всіх цих неприємних наслідків, необхідно вчасно вживати заходів – надавати першу допомогу та звертатися до лікаря за першої ж нагоди. Тільки фахівець може точно визначити ступінь та тяжкість ураження та надати рекомендації щодо лікування [4].
Організм людини найкраще функціонує за температури тіла 36-37°С, яка тримається у межах за рахунок роботи спеціального центру терморегуляції, що у головному мозку.
Зігрівання організму досягається за рахунок перетворення їжі на теплову енергію, а також за рахунок тепла, що виділяється при м'язовій діяльності. Тому зовнішній вплив на систему, що відповідає за терморегуляцію організму, може призвести до певних зрушень не тільки в ній. Самій, але й навіть загрожувати життю. Поразки, що виникають внаслідок впливу
Термічні фактори (висока або низька температура) називаються термічними. Термічні фактори в першу чергу діють на шкіру людини, а потім на внутрішні органи [3].
Місцеве лікування поверхневих відморожень І-ІІ ступеня зазвичай потребує лише накладання асептичних пов'язок. До бульбашок, що виникають при II ступеня, рекомендується щадне ставлення. Найбільш ймовірним місцевим ускладненням може бути нагноєння бульбашок.
Розвиток некрозу тканин при глибоких відмороженнях зазвичай вимагає проведення хірургічного лікування. При відмороження III ступеня після відторгнення або видалення некрозу утворюються гранулюючі рани, закриття яких проводиться за допомогою шкірної пластики. При відмороженнях IV ступеня хірургічне лікування глибоких відморожень найчастіше включає ампутації та екзартикуляції.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Siverska Zoryna Khanlarivna
1st year cadet
Educational and Scientific Institute of Law and Training of Specialists
of the National Police
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
(Dnipro, Ukraine)
Kaznacheev Dmitro Georgiyovich
Docent at the Department of Tactical Special Training
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
(Dnipro, Ukraine)
PATHOGENESIS OF FROSTBILITY,
DEGREES OF FROSTBILITY, COMPLICATIONS
Abstract: to evaluate the effectiveness of traditional methods of surgical and conservative treatment of cold injuries, to establish clinical, instrumental and laboratory factors that determine it, to identify prognostic criteria. Material and methods.
Keywords: trauma, cold, frostbite, treatment.