Укр
Укр
УДК 340
Забєлін Вячеслав Володимирович
курсант 3-го курсу Навчально-наукового інституту з права та
підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
(Дніпро, Україна)
Науковий керівник:
Карповський Сергій Вікторович
викладач кафедри оперативно – розшукової діяльності
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
(Дніпро, Україна)
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Анотація: у даній роботі наведені способи збирання оперативно-розшукової інформації. Розглянуто відмінності між опитуванням і допитом. Вказані норми проведення допитів з дотриманням вимог чинного законодавства.
Ключові слова: оперативно-розшукова інформація, слідча дія, розвідувальне опитування.
Оперативно-розшукова інформація - це інформація соціального характеру, що отримується загальними методами її збору, такими як спостереження, опитування, вивчення документів тощо. У практиці оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ найпоширенішим методом забезпечення діяльності являється розвідувальне опитування. Право на застосування оперативними працівниками даного методу передбачено Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», а саме ст. 8 п. 1. Шляхом опитування працівники оперативно-розшукового підрозділу отримують інформацію (дані), котра є необхідною для запобігання та розкриття злочинів, розшуку злочинців, безвісти зниклих громадян, проведення оперативно-розшукових заходів. Оперативне опитування знаходить свій прояв у використанні під час перевірки заяв, фактів або повідомлень про вчинені злочини з метою отримання інформації про факти та осіб, які становлять оперативний інтерес. Отже, оперативне опитування - це спосіб збирання оперативно-розшукової інформації під час безпосереднього спілкування працівників поліції з громадянами, у тому числі збирання інформації про осіб, об’єкти та факти, що становлять оперативний інтерес, запобігання, розкриття злочинів та їх профілактика, та розшук злочинців, які переховуються, і безвісно зниклих громадян.[1]
В оперативно-розшуковій діяльності найбільш ефективними є відносини між її суб'єктами з іншими учасниками оперативно-розшукової діяльності. Взаємодія відбувається в різних типах розмов, як віч-на-віч, так і в групі. Однак, не кожна розмова містить оперативний інтерес та має дослідницький характер. Розвідувальне опитування, як метод ОРД, включає в себе цілеспрямовані дії котрі спрямовані на отримання інформації, яка буде цікавити оперативні підрозділи Національної поліції України. За рядом ознак форми і змісту розвідувальне опитування подібне до допиту, тобто процесуальної форми забезпечення доказів у кримінальній справі. Проте існує чимала відмінність між опитуванням і допитом.
По-перше, допит являється слідчою дією, а в оперативно-розшуковій діяльності методом отримання інформації є саме опитування.
По-друге, процес проведення допиту регулюється нормами кримінально-процесуального права (главу 14 КПК України), а проведення розвідувального опитування – ст. 8 ЗУ «Оперативно-розшуковою діяльністю», процесуальними нормами не регулюється. Статтею 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» узагальнено визначено право оперативних підрозділів опитувати осіб за їх згодою.
По-третє, закон допускає проведення допиту виключно після порушення кримінальної справи, а здійснення розвідувального опитування не залежить від цього.
По-четверте, під час допиту свідку повідомляється про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і дачу неправдивих показань, однак нормами права не передбачено відповідальності для розвідувального опитування.
По-п'яте, відомості, отримані під час допиту, оформлюються протоколом, який є одним з джерел судових доказів, а результати опитування не оформляються протоколом і не є судовими доказами.
Розвідувальне опитування має також певну схожість з методами оперативно-розшукової діяльності, наприклад особистий пошук та оперативну установку. Оперативний працівник здійснює особистий пошук та проводить при цьому опитування різних осіб, з метою виявлення доказів, що будуть важливими для розкриття справ. Однак, при вирішенні конкретних завдань шляхом індивідуальних досліджень, отримана подібним чином інформація відіграє лише допоміжну роль. Розвідувальне опитування використовується задля отримання інформації, котра буде вирішувати не виключно часткові, але й загальні завдання з протидії злочинності. Під час оперативної установки працівник оперативного підрозділу також веде бесіду з оточуючими особами, котрі викликають в нього оперативний інтерес, з метою отримання необхідної інформації про визначену особу.
Варто вказати, що звичайні розмови є відкритими, а інформація, що збирається, стосується, переважно, способу життя, поведінки та стосунків певної людини, в той же час розвідувальні опитування проводяться приховано та таємно. Отримана інформація, в результаті розвідувального опитування, не тільки стосується способу життя, поведінки та зв'язках визначеної особи, а також перевіряється можлива участь такої особи в протиправній діяльності, у спілкуванні з громадянами, котрим, можливо, відомо про факти, які викривають злочинців, тощо.
Розвідувальне опитування часто використовується в оперативно-розшуковій практиці як найбільш доступний та універсальний захід. Коло допитаних осіб залежить від конкретних оперативно-розшукових обставин. Основним критерієм реалізації даного заходу є можливість отримання інформації, яка сприяє попередженню та розкриттю злочинів, розшуку правопорушників та безвісти зниклих громадян. Наприклад, під час вчинення неочевидних правопорушень вдається знайти свідків при проведенні масового опитування громадян, котрі проживають і працюють у тому чи іншому районі. За допомогою розвідувальних опитувань виявляються приховані факти злочинів, ідентифікуються особи, причетні до злочинної діяльності, визначаються місця переховування розшукуваних злочинців тощо.
Вказана оперативно-розшукова дія повинна проводитися з дотриманням вимог чинного законодавства, зазначених умов, котрі не передбачають порушення прав і свобод громадян. Перш за все, важливо, аби особа добровільно надавала інформацію, про яку їй відомо. Навіть у випадку коли оперативний працівник захоче провести опитування, він не має права погрожувати, шантажувати чи вживати будь-яких інших протиправних дій щодо співбесідника.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Zabelin Vyacheslav Volodymyrovych
cadet of the 3rd year of the Educational and
Scientific Institute of Law and
training of specialists for units of the National Police
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
(Dnipro, Ukraine)
Scientific advisor:
Karpovskyi Serhii Viktorovych
teacher of the department of operational - search activity
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
(Dnipro, Ukraine)
THEORETICAL BASICS OF OPERATIVE
AND INVESTIGATIVE INFORMATION
Abstract: in this work, the methods of collecting operational investigative information are given. The differences between a survey and an interrogation are considered. The norms for conducting interrogations in compliance with the requirements of current legislation are specified.
Keywords: search information, investigative action, intelligence survey.