Конденко Даліла Юріївна, Карповський Сергій Вікторович

УДК 340

Конденко Даліла Юріївна

курсант 3-го курсу Навчально-наукового інституту з права та

підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

Науковий керівник:

Карповський Сергій Вікторович

викладач кафедри оперативно-розшукової діяльності

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНОГО АНАЛІЗУ

В РОЗКРИТТІ ЗЛОЧИНІВ ЗА «ГАРЯЧИМИ СЛІДАМИ»

Анотація: у даній роботі наведено використання оперативного аналізу в розкритті злочинів за "гарячими слідами", органами національної поліції України. Також висвітлено проблеми, які перешкоджають ефективному здійсненню оперативного аналізу під час розслідування злочинів по «гарячих» слідах.

Ключові слова: оперативно-кримінальний аналіз, принципи поліцейської діяльності, оперативні підрозділи.

Для того, щоб зрозуміти важливість оперативного кримінального аналізу у розкритті злочинів по «гарячих» слідах, варто звернутися до самого визначення оперативного аналізу.

В наукових джерелах існує чимало визначень поняття кримінального аналізу. Так, Федчак А.І., оперативний (операційний) кримінальний аналіз розглядає як інформаційно-аналітичну діяльність за конкретними кримінальними провадженнями стосовно інформації, що становить інтерес для кримінальної поліції або органів досудового розслідування поліції, осіб, об’єктів, організованих груп чи злочинних організацій, щодо ознак та інших відомостей, які їх характеризують і в подальшому сприятимуть розслідуванню правопорушень [1]

На сьогоднішній день оперативний аналіз, як вид кримінального аналізу став невід’ємним у розкритті злочинів по «гарячих слідах», а аналітиків «підключають» до розкриття злочину майже одразу, разом з оперативними працівниками та слідчими.

Ключовим фактором під час використання способів та методів оперативного кримінального аналізу у розкритті злочинів є чітка взаємодія між оперативником та аналітиком, адже виключно за такої умови можна досягнути ефективних результатів у максимально короткі строки.

Ефективне використання оперативного кримінального аналізу на початковому етапі обумовлює використання аналітиком в найкоротші терміни доступних баз задля встановлення особи злочинця, систематизації ідентифікуючих даних, пошуку прихованих закономірностей в діяльності злочинців, організованих злочинних груп та організацій, побудови системних та структурованих зв’язків в ситуації неочевидності [2].

Проте у своїх тезах, я хотіла би висвітлити ключові проблеми, які станом на сьогодні перешкоджають ефективному здійсненню оперативного аналізу під час розслідування злочинів по «гарячих» слідах:

1. Відсутність закріплення на законодавчому рівня правового статусу «кримінального аналітика». До сьогодні у відомчих нормативно-правових актах не сформовано чіткого підходу до процесуального статусу працівника, яка займається інформаційно- аналітичною діяльністю.
2. Використання можливостей підрозділів кримінального аналізу виключного як інформаційно-довідкового джерела (оперативні працівники, звертаючись до аналітиків в переважній більшості не використовують потенціал кримінального аналітика, запитуючи лише витяги з реєстрів, фото, аналітичні досьє, тощо без інформування останніх про загальну оперативну картину). Таким чином, оперативні підрозділи лише фрагментарно залучають підрозділи кримінального аналізу до розслідування злочинів по гарячих слідах, забуваючи про можливість здійснення повноцінного інформаційно-аналітичного дослідження, що впливає в подальшому на ефективність, швидкість та повноту кримінального розслідування.
3. Не менш важливою причиною, можна вважати так званий «особистісний» підхід до використання можливостей кримінального аналізу, порушуючи тим самим такі принципи поліцейської діяльності, як: «безперервність» та «взаємодія» Досить часто інструменти кримінального аналізу, інформаційно-аналітичні бази та інші можливості, які з тих чи інших причин можуть бути доступними для одних органів та підрозділів Національної поліції, в той самий час не є доступними для інших підрозділів, що унеможливлює належну оперативність та ефективність у вирішенні поставлених завдань під час кримінального переслідування загалом та оперативно-розшукової діяльності зокрема.

Зауважу, що ці та інші причини ускладнюють діяльність кримінальних аналітиків під час відпрацювання ними оперативних завдань.

Зважаючи на ведення активних воєнних дій на території України всі підрозділи та органи Національної поліції повинні проявити сьогодні як ніколи колегіальність, злагодженість, координацію та взаємодію у співпраці один одним.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Федчак А.І. Основи кримінального аналізу : навч. посіб. Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2021. 288 с.
2. Білоус Р., Василинчук В., Таран О. Використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 1 (118). С. 131–137.

Kondenko Dalila Yuryivna

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

(Dnipro, Ukraine)

Scientific advisor:

Karpovskyi Serhiy Viktorovych

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

(Dnipro, Ukraine)

USE OF OPERATIONAL ANALYSIS

IN DISCLOSURE OF CRIMES ON «HOT PURSUIT»

Abstract: this work shows the use of operational analysis in solving crimes on "hot pursuit" by the national police of Ukraine. The problems that prevent the effective implementation of operational analysis during the investigation of "hot" crimes are also highlighted.

Keywords: operational-criminal analysis, principles of police activity, operational units.