Укр
Укр
УДК 340
Павленко Єлизавета Павлівна
курсант 3-го курсу Навчально-наукового інституту з права та
підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
(Дніпро, Україна)
Науковий керівник:
Карповський Сергій Вікторович
викладач кафедри оперативно-розшукової діяльності
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
(Дніпро, Україна)
ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО І ОПЕРАТИВНИХ
ПРАЦІВНИКІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ
ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація: у даній роботі наведено роль взаємодії слідчого та оперативного працівника під час реалізації матеріалів оперативно-розшукової діяльності. Враховуючи положення законодавства України у якому зазначено порядок взаємодії слідчого та оперативного працівника. Також проаналізовано співпрацю між слідчим та оперативним працівником, який здійснює оперативно-розшуковий супровід розслідування по кримінальному провадженню.
Ключі слова: оперативно-розшукова діяльність, оперативний працівник, слідчий працівник, кримінальне провадження.
Серед проблем, що виникають при взаємодії слідчого та оперативного працівника, на перший план висуваються питання взаємодії під час реалізації матеріалів оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД). Питання про наділення слідчого правом ознайомлення з матеріалами, яких зафіксовано інформацію, отриману оперативно-розшуковим шляхом є дискусійним.
Єдиної думки щодо цієї проблеми в літературі немає. Пропозиції знайшли відображення в дискусії різні. Так, окремі автори в інтересах швидкого повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень вважають за необхідне наділити слідчого правом знайомитися з усіма матеріалами, отриманими під час здійснення ОРД, незалежно від джерел та способів їх отримання [1, с.33]. Протилежну точку зору висловлює Мальцев Є. Г., його позиція зводиться до того, що «ознайомлення слідчого з оперативною інформацією щодо осіб, які проходять по матеріалам кримінальної справи, може спричинити упереджене до них ставлення, важко очікувати при цьому, щоб слідчий зберіг достатню критичність і повну об'єктивність » [2, с.88].
Як вирішення цієї проблеми Д. І. Кленов пропонує ввести статтю такого змісту: «Слідчий має право на власні ініціативи ознайомитися з оперативно-розшуковими матеріалами. Оперативні співробітники зобов'язані надати слідчому для ознайомлення оперативні матеріали, пов'язані із забезпеченням оперативного супроводу розслідування кримінальної справи» [3, с.64].
Проте, слід визнати, що взаємодія слідчого та оперативного працівника - це взаємний процес, під час якого взаємодіючі сторони обмінюються отриманою ними інформацією на постійній основі.
Тому, по-перше, недоцільно реформувати законодавство щодо зобов'язання оперативному працівникові знайомити слідчого з документами оперативно-розшукового характеру; а по-друге, необхідно наділити та оперативного працівника правом ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, в рамках розслідування щодо якої він здійснює оперативно-розшуковий супровід.
Звичайно, переважно безпосереднє ознайомлення слідчого з оперативними документами, що стосуються конкретної кримінальної справи, що у його провадженні. При передачі інформації іншим способом (у формі рапорту, довідки чи усно) оперативний працівник, не будучи докладно ознайомлений з матеріалами справи, може упустити яку-небудь деталь, на його думку, не становить інтересу, але яка для слідчого може стати визначальною. Безпосереднє ознайомлення слідчого з оперативними документами дозволяє всебічно проаналізувати та критично їх оцінити. Що ж до упередження щодо конкретних осіб, воно може виникнути не тільки при ознайомленні з оперативно-розшуковими даними, а й у процесі процесуальної діяльності. Це залежить не стільки від джерела та характеру отриманих відомостей, скільки від уміння слідчого критично підходити до оцінки таких даних.
Своєчасне інформування має виходити і від слідчого, він повинен не тільки ефективно та правильно використовувати оперативну інформацію, а й повідомляти оперативного працівника про результати її реалізації, це дає можливість останньому визначити рівень ефективності застосованих засобів та методів, робить його подальшу роботу більш цілеспрямованої та цілеспрямованої.
Така ж думка і у науковця Чайки Л. Ю., яка зазначає: «слідчий повинен знати все, що відноситься до розслідування кримінальних правопорушень. Для нього немає, і не може бути секретів у відношенні до справи оперативно-розшукової інформації (зрозуміло, це не стосується джерел її одержання); і для оперативного працівника не має бути секретів у розслідуванні кримінальних правопорушень, за яким він здійснює оперативний супровід» [4, с.13].
На жаль, на практиці складається інший стан справ: недостатнє взаємо-інформування слідчих та оперативних апаратів (а то й просто приховування інформації) про результати процесуальної та негласної діяльності. Слідчі наполягають на ознайомленні їх з матеріалами справ оперативного обліку, повідомленнями негласних джерел, оперативні працівники дорікають слідчим у відхиленні їх прохань щодо ознайомлення з певними матеріалами кримінальних проваджень. Основною причиною подібної поведінки слідчих та оперативних працівників можна назвати можливість запобігання витоку інформації у провадженні, тобто, збереження слідчої таємниці та зашифрування джерел інформації. При цьому і слідчі, і оперативні працівники солідарні в тому, що на сьогоднішній день форми та канали взаємо-обміну інформацією далекі від досконалості.
Надмірна підозрілість і відповідно побоювання взаємо-обміну інформацією у справі призводить до ізольованості взаємодіючих суб'єктів, що досить часто призводить до «втрати актуальності», втрати цінної інформації. Недостатня взаємоінформованість суттєвим чином впливає на можливість вироблення та визначення пріоритетних напрямів діяльності представників взаємодіючих структур Національної поліції.
Отже, слід зробити висновок, що слідчий у межах своєї компетенції за власною ініціативою (або ініціативою оперативного працівника) має право ознайомлюватися з оперативно-розшуковими матеріалами у частинах розслідування кримінальних проваджень. У свою чергу оперативний працівник, здійснює оперативно-розшуковий супровід розслідування по кримінальному провадженню, має право на власну ініціативу (або ініціативу слідчого) знайомитися з матеріалами провадження у частині, що його цікавить.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Pavlenko Yelyzaveta Pavlivna
cadet of the 3rd year of the Educational and Scientific Institute of Law and
training of specialists for units of the National Police
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
(Dnipro, Ukraine)
Scientific advisor:
Karpovskyi Serhiy Viktorovych
a teacher of the department of operational - search activity
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
(Dnipro, Ukraine)
THE ISSUE OF INTERACTION BETWEEN THE INVESTIGATOR AND
OPERATIVE EMPLOYEES DURING THE IMPLEMENTATION
OF MATERIAILS FOR OPERATIVE AND SEARCH ACTIVITIES
Abstract: this work shows the role of the interaction of the investigator and the operational worker during the implementation of the materials of the operational and investigative activities. Taking into account the provisions of the legalisation of Ukraine, which specifies the procedure for the interaction of the investigator and the operational worker, the cooperation between the investigator and the operative worker who provides operational and investigative support of the investigation in criminal proceedings was also analysed.
Keywords: operatively - investigative activities, operational worker, investigator, criminal proceedings.