Домницька Ірина Леонідівна, Лихолат Юрій Васильович, Кабар Анатолій Миколайович, Чернятинська Дарія Русланівна, Наумова Тетяна Олександрівна

УДК 581.145.1:[58:069.029](477.63)

Домницька Ірина Леонідівна

завідувач лабораторії ботанічного саду

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

Лихолат Юрій Васильович

д.б.н., професор,

завідувач кафедри фізіології та інтродукції рослин

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

Кабар Анатолій Миколайович

к.б.н., доцент,

директор ботанічного саду

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

Чернятинська Дарія Русланівна

студентка кафедри фізіології та інтродукції рослин

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

Наумова Тетяна Олександрівна

студентка кафедри фізіології та інтродукції рослин

ДНУ імені Олеся Гончара

(Дніпро, Україна)

ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ОРАНЖЕРЕЇ

БОТАНІЧНОГО САДУ ДНУ В ПРОСВІТНИЦЬКІЙ

РОБОТІ СТУДЕНТІВ ТА ШКОЛЯРІВ

Анотація: основну роль при проведенні просвітницької роботи серед студентів та школярів Дніпропетровщини відводиться рослинам, які зростають в умовах ботанічного саду ДНУ. В роботі представлений біоморфологічний аналіз таксонів в умовах оранжереї ботанічного саду ДНУ на екскурсійному маршруті, які представлені деревами, кущами, ліанами та багаторічними трав’янистими рослини. Проаналізовано тривалість та рясність цвітіння 50 таксонів із родини Gesneriaceae Dumort. Показано найбільш тривале цвітіння у вічнозелених Spathiphyllum blandum Schott., S. floribundum 'Mauna Loa'; у дерев та ліан Dolichandra unguis-cati, Eriobotria japonica та у трав’янистих рослин Kohleria, Primulina, Saintpaulia.

Ключові слова: ботанічний сад ДНУ, експозиційна оранжерея, таксони, біоморфологічний аналіз, тривалість та рясність цвітіння.

Напруга екологічних чинників у степовому Придніпров’ї, в першу чергу, за рахунок забруднення довкілля викидами автотранспорту та промислових підприємств [1, 2, 3] на фоні зміни клімату [ 4. 5, 6], неминуче відображається на здоров’ї населення [7, 8].

Вихід із даної ситуації, перш за все, передбачає проведення просвітницької екологічної роботи серед населення, особливо для промислових регіонів. Центром такої роботи є ботанічний сад ДНУ. Один із напрямків роботи ботанічного саду - постійне проведення оглядових та тематичних екскурсій, майстер-класів, консультації з технології вирощування рослин, тематичні групові та індивідуальні заняття студентів та школярів. Також колектив ботанічного саду приймає активну участь в проведенні тематичних біологічних квестів школярів-абітурієнтів різних шкіл та ліцеїв міста й області на території саду [9, 10].

Основну роль при проведенні просвітницької роботи відводиться рослинам, які зростають в експозиційній оранжереї ботанічного саду. Її колекція нараховує понад 900 видів та сортів колекції лабораторії тропічних і субтропічних рослин захищеного ґрунту і працює для відвідувачів у будь який період року [11]. Особливої уваги заслуговують представники родини Gesneriaceae Dumort, які характеризуються високою декоративністю за рахунок квітучих та запашних квітів.

 Мета роботи: проаналізувати тривалість цвітіння 50 таксонів із родини Gesneriaceae екскурсійного маршруту оранжереї ботанічного саду ДНУ.

На основі проведеного біоморфологічного аналізу серед досліджених таксонів 3 представлені деревами – Eriobotria japonica (Thunb.) Lindl., Hibiscus rosa-sinensis L., Pittosporum undulatum Vent., 12 – кущами (Pittosporum heterophyllum Franch., Lantana camara L., Nerium oleander L. та інш.), 3 – ліани (Bougainvillea glabra Choisy, Dolichandra unguis-cati L., Jasminum sambac (L.) Aiton), решта – багаторічні трав’янисті рослини.

 Виявлено, що масове цвітіння щорічно спостерігається у таких дерев: Pittosporum undulatum Vent., Eriobotrya japonica (Thunb.) Lindl., кущів: Pittosporum heterophyllum Franch, Murraya paniculata (L.) Jacq., Rhododendron indicum (L.) Sweet, ліан: Dolichandra unguis-cati L., трав’янистих рослин: Clivia miniata (Lindl.) Bosse, Clivia nobilis Lindl., Haemanthus albiflos Jacq., Hymenocallis caribaea (L.) Herb., Primulina linearifolia (W.T. Wang) Yin Z. Wang, P. cv. ‘Stardust’.

Найвищу декоративність під час цвітіння має Eriobotrya japonica, яка в цей період вкрита квітками, які за формою нагадують «свічки». Murraya paniculata одночасно може містити бутони, квітки і червоні плоди. Dolichandra unguis-cati сягає куполу оранжереї і останні 3 роки також рясно вкрита квітками, на відміну від попередніх років. Тривале цвітіння відмічена у Abutilon sellowianum (Klotzsch) Regel. У Nerium oleander L., Achimenes coccinea DC., Zephyranthes rosea Lind. зміни в освітленні та температурному режимі оранжереї призвели до послаблення цвітіння. Майже не цвітуть: Achimenes grandiflora (Schiede) DC., Crinum moorei Hook f., Hibiscus rosa-sinensis, Scadoxus multiflorus subsp. katharinae (Baker) Friis & Nordal. Практично не змінились тривалість і якість цвітіння у таких тіньовитривалих рослин як Spathiphyllum blandum Schott. і Spathiphyllum floribundum (Lind. et Andre) N.E.Br.'Mauna Loa'.

Тривалість квітування у відібраних таксонів тривала від одного (Crinum moorei) до дванадцяти місяців (деякі сорти Saintpaulia). Окремі види цвітуть від 4 до 8 місяців: Jasminum sambac (L.) Aiton, всі види Kohleria, сорти Saintpaulia. Eriobotria japonica (Thunb.) Lindl., Kohleria amabilis (Planch et Linden) Fritsch var. bogotensis (G.Nicholson) LP. Kvist et L.E. Skog., К. eriantha (Benth.) Hanst.

Таким чином, проведений біоморфологічний аналіз показав, що досліджені таксони в умовах оранжереї ботанічного саду ДНУ на екскурсійному маршруті представлені деревами, кущами, ліанами та багаторічними трав’янистими рослини. Найбільш тривале цвітіння спостерігалося у вічнозелених Spathiphyllum blandum Schott., S. floribundum 'Mauna Loa'; у дерев та ліан Dolichandra unguis-cati, Eriobotria japonica та у трав’янистих рослин Kohleria, Primulina, Saintpaulia.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Лихолат Ю.В., Мицик Л.П. Рівень акумуляції важких металів у рослинах Poa angustifolia L. у штучних біогеоценозах. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. Вип. 4. С. 25–28.
2. Prisedsky Y., Kabar A., Lykholat Y., Martynova N., Shupranova L. (2017). Activity and isoenzyme composition of peroxidase in Japanese quince vegetative organs under steppe zone conditions. Biologija. 63(2), 185-192.
3. Savosko V. M., Lykholat Y. V., Bielyk Yu. V., Lykholat T. Y. (2019). Ecological and geological determination of the initial pedogenesis on devastated lands in the Kryvyi Rih Iron Mining & Metallurgical District (Ukraine). Journal of Geology, Geography and Geoecology. 28 (4): 738- 746.
4. Лихолат Ю.В., Хромих Н.О., Іванько І.А., Матюха В.Л., Кравець С.С., Дідур О.О., Алексєєва А.А., Шупранова Л. В. Оцінка і прогноз інвазійності деяких адвентивних рослин за впливу кліматичних змін у степовому Придніпров’ї. Biosyst. 2016. 25 (1). 52-59.
5. Lykholat,Y. V., Khromykh, N. O., Lykholat, T. Y., Didur, O. O., Lykholat, O. A., Legostaeva, T. V., Kabar, A. M., Sklyar, T. V., Savosko, V. M., Kovalenko, I. M., Davydov, V. R., Bielyk, Y. V., Volyanik, K. O., Onopa, A. V., Dudkina, K. A., & Grygoryuk, I. P. (2019). Industrial characteristics and consumer properties of Chaenomeles fruits. Ukrainian Journal of Ecology. 9(3): 132–137.
6. Khromykh N., Lykholat Y., Anishchenko A., Didur O., Gaponov A., Kabar M., Lykholat T. (2020). Cuticular wax composition of mature leaves of species and hybrids of the genus Prunusdiffering in resistance to clasterosporium disease. Biosyst Divers. 28(4):370–375. 
7. Афанасьєв С.В., Лихолат О.А. Регіональні особливості вільнорадикального окиснення ліпідів та антиоксидантної системи у хворих на хронічний панкреатит. Медична хімія. 2005. 7 (1). С. 47–50.
8. Гуржий Е..В., Перцева Т.А., Лихолат Е.А. Влияние тиотропия бромида на состояние мукоцилиарного клиренса у больных хроническим обструктивным заболеванием легких. Укр. пульмонологічний журнал. 2008. № С. 13–15.
9. Опанасенко В.Ф., Лихолат Ю.В., Рудницька О.М., Говорун І.О. Багаторічні квітково-декоративні рослини для озеленення промислового міста. Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку. Донецьк: Мультипрес, 1998. С. 277−281.
10. Кабар А.М., Лихолат Ю.В., Зайцева І.О., Мартинова Н.В. Роль ботанічного саду дніпровського національного університету в покращенні якості вищої освіти. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції «Консорціуми університетів: забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти України та їхньої конкурентоспроможності. Д.: ДНУ, 2020. С. 142-144.
11. Opanasenko V.F., Kabar A.N., Martynova N.V., Rusetzkaya L.L., Domnitskaya I.L., Bilyk I.V, Lomyga L.L., Zamyatina L. P. (2015). Plant Catalogue of Oles Gonchar Dnepropetrovsk National University Botanic Garden. Dnepropetrovsk: 191–197.

Domnytska Irina Leonidivna

Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine) 

Lykholat Yuriy Vasylovych
Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine)

Kabar Anatoliy Mykolayovych

Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine)  

Cherniatynska Daria Ruslanivna

Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine)  

Naumova Tetyana Oleksandrivna

Oles Honchar Dnipro National University

(Dnipro, Ukraine)  

USING THE EXHIBITION GREENHOUSE OF DNUBOTANICAL GARDEN

IN STUDENTS &SCHOOLCHILDREN EDUCATIONAL WORK

            Abstract: in conducting educational work among students and schoolchildren of Dnipropetrovsk region the main role is given to plants growing in the exposition greenhouse of DNU Botanical Garden. The article presents a biomorphological analysis of taxa represented by trees, shrubs, vines and perennial herbaceous plants on the excursion route in the Botanical Garden greenhouse. The analyzed duration and abundance of flowering of 50 taxa from the family Gesneriaceae showed the longest flowering in evergreen Spathiphyllum blandum Schott., S. floribundum 'Mauna Loa'; in trees and lianas in Dolichandra unguis-cati, Eriobotria japonica and in herbaceous plants in Kohleria, Primulina, Saintpaulia.

               Keywords: DNU Botanical Garden, exposition greenhouse, taxa, biomorphological analysis, duration of flowering, abundance of flowering.