Укр

  1. Головна
  2. Архів
  3. Наукові підходи та дослідження
  4. Наукова стаття № 3

Перегляди  322 переглядів

Панчук Інна Василівна

  

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ТИПОЛОГІЇ СІМЕЙ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

  
Анотація:
в роботі розглянуто різні підходи до визначення поняття «сім’я» та представлена типологія сімей за різними ознаками. Здійснено аналіз рівнів батьківської компетентності   

Ключові слова:
сім’я, типологія сімей, батьківська компетентність, дитина з інвалідністю, благополучна сім’я   

УДК 316.36

Панчук Інна Василівна

студентка кафедри психології та соціальної роботи

Західноукраїнський національний університет

(Тернопіль, Україна)

 

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ТИПОЛОГІЇ СІМЕЙ,

ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

 

Анотація: в роботі розглянуто різні підходи до визначення поняття «сім’я» та представлена типологія сімей за різними ознаками. Здійснено аналіз рівнів батьківської компетентності.

 

Ключові слова: сім’я, типологія сімей, батьківська компетентність, дитина з інвалідністю, благополучна сім’я.

 

Одним з перших соціальних інститутів, що виник з самого початку формування людського суспільства є сім’я. У зв’язку з цим питання сім’ї завжди було у фокусі наукових досліджень та праць. Відтак існує чимало підходів до визначення самого поняття «сім’я». Відома українська дослідниця Безпалько О.М. розглядає сім’ю, як групу людей котрі проживають разом, зв’язані родинними відносинами, спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб. Інша українська дослідниця Ромовська З.В. зазначає, що «сім’я – це багатогранна структура». У працях Капської А.Й. знаходимо: «сім’я – це соціальна група, яка складається з чоловіка і жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей та інших осіб поєднаних родинними зв’язками з подружжям». Аналізуючи дані визначення можна зробити висновок, що більшість науковців сходяться у трактуваннях поняття «сім’я».

Проте необхідно зазначити, що на даний момент в Україні простежується тенденція до зростання числа сімей, які виховують дитину з інвалідністю, однак щодо визначення поняття «сім’я, що виховує дитину з інвалідністю» необхідно провести ряд досліджень. Також поруч з цим постає необхідність дослідити і типологію сімей, яка на сьогодні є не достатньо розробленою у науковій літературі. Оскільки саме врахування типу сім’ї дає можливість успішно здійснювати соціальну роботу з сім’ями. Адже кожна сім’я, що належить до того чи іншого типу має ряд своїх типових особливостей. Варто враховувати і той факт, що якусь конкретну сім’ю можна віднести до різних типів, залежно від того під яким кутом вона розглядається [1].

Найчастіше в літературі зустрічається типологія сімей, яка випливає з її основних функцій. За рівнем матеріального благополуччя сім’ї поділяються на бідні, малозабезпечені, багаті. За структурою сім’ї поділяються на: повні, неповні, прості нуклеарні, складні, великі. Залежно від виконання виховної функції сім’ї бувають благополучні, неблагополучні, зовні благополучні та сім’ї групи ризику [2, с. 48].

Типологія сімей, які виховують дітей з інвалідністю може відбуватися згідно їх рівня адаптованості до факту народження дитини з особливими потребами. Дана класифікація розроблена Хмизовою О.В. та Остапенко Н.М. Перша група – батьки, які адекватно сприймають особливості своєї дитини та докладають максимум зусиль для її гармонійного розвитку. Другу групу становлять батьки емоційний фон яких суттєво знижений, однак не зважаючи на це вони намагаються розвивати особистість дитини. До третьої групи належать батьки, які матеріально забезпечують дитину однак не надають їй належної емоційної підтримки. [3, с. 205].

Численні дослідження дають можливість класифікувати дану категорію сімей зокрема і за рівнями батьківської компетентності. Виділять такі її рівні: дуже низька та низька, середня, висока й найвища. Батьки з дуже низьким рівнем батьківської компетентності маже ніколи не знаходять вихід зі складних ситуацій пов’язаних з виховним процесом та не враховують особливості розвитку своєї дитини. Батьки у яких низький рівень педагогічної культури здебільшого не вміють аналізувати проблеми з якими зіткнулися та знаходити ресурси для їх вирішення. Для батьків з середнім рівнем педагогічної компетентності притаманними є вміння аналізувати труднощі з якими вони стикаються та знаходити ресурси для вирішення складних ситуацій, однак будь яка нестандартна ситуація може їх надовго дестабілізувати. Також їм притаманний високий рівень тривожності, психічно вони маломобільні та бояться всього нового. Батьки з високим рівнем батьківської компетентності адекватно сприймають особливості дитини, а також не шукають винних у своїх неприємностях, навпаки вони живуть власним повноцінним життям. Батьки з найвищим рівнем педагогічної компетентності зазвичай самореалізуються шляхом допомоги дітям з інвалідністю та стають фахівцями в плані реабілітації власної дитини [4, c. 156].

Не рідко трапляється так, що у батьків, які виховують дітей з інвалідністю виникають труднощі у виконанні своїх функцій. Це в свою чергу стає причиною дисфункції сім’ї. Відповідно за ознаками «благополуччя/неблагополуччя» сім’ї поділяють на: благополучні та не благополучні. Неблагополучною вважається сім’я, де дитина не отримує адекватної уваги та догляду, у благополучних сім’ях батьки забезпечують задоволення всього комплексу потреб згідно з пірамідою А.Маслоу [5, c.16].

Підсумовуючи вище описане можна зробити висновок, що розробка типології сімей потребує додаткової уваги з боку науковців, оскільки для того щоб ефективно розробити план роботи з сім’єю необхідно врахувати тип до якого вона належить. Проте варто зазначити, що чисті сімейні типи – це радше наукова абстракція, яка потрібна для розуміння суті явища. Розуміння сім’ї, як соціального явища створює сприятливі умови для формування широких зв’язків між сім’єю, іншими інститутами та державою в цілому. Важливо також сприяти високому рівню педагогічної культури батьків.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

Роль соціально-педагогічної діяльності для сучасної сім’ї [електронний ресурс]. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14231/

Педагогіка сімейного виховання: підручник. Вид. 3-тє, доп., перероб./ Л,М, Маценко. – Київ:ЦП «Компринт», 2019. – 376 с.

Хмизова О. В. Організація психокорекційної роботи з батьками дітей з особливими потребами як складова цілісного процесу ранньої соціальної реабілітації. Соціальна робота в Україні : теорія і практика науково-методичний журнал. 2011 р. 203- 211с.

Хворова Х. М. Зміст і рівні батьківської компетентності в корекційно-педагогічних аспектах за ред. Синьов В.М., Гаврилов О.В. Випуск 5. Кам’янець-Подільський : 2006, 2015. 333-347 с.

Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх : автореф. дис. канд. соціолог. наук : Харків, 2012. 18 с.

 

Panchuk Inna Vasylivna

student of the Department of Psychology and Social Work

Western Ukrainian National University

(Ternopil, Ukraine)

 

THE SCIENTIFIC APPROACHES TO DEVELOPMENT

OF FAMILY TYPOLOGY WHICH RAISE

CHILDREN WITH DISABILITIES

 

Abstract: the paper considers different approaches to the definition of "family" and presents the typology of families on different grounds. The analysis of levels of parental competence is carried out.

 

Keywords: family, typology of families, parental competence, child with disabilities, prosperous family.

  
Наукові підходи та дослідження. Одеса, Україна.   

Посилання для цитування:

Панчук Інна Василівна. НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ТИПОЛОГІЇ СІМЕЙ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ // ''Наукові підходи та дослідження'' (міжнародна наукова конференція). ISBN 978-967-6215-20-0. Одеса, Україна. С. 12 - 15. 2022 р. // Електронний ресурс: https://academconf.com/article/240 (дата звернення: 27.07.2024 р.)


Повна версія статті PDF

© 2022