Укр

  1. Головна
  2. Архів
  3. Інтеграція Української та Європейської науки
  4. Наукова стаття № 5

Перегляди  321 переглядів

Лагутіна Вікторія Миколаївна, Сенько Вікторія Вікторівна

  

ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ: ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ

  
Анотація:
у роботі розглянуто принцип законності у кримінальному праві   

Ключові слова:
кримінальне право, принципи права, законність   

УДК 34

Лагутіна Вікторія Миколаївна

здобувачка вищої освіти

Навчально-наукового інституту права та інноваційної освіти

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

 

Науковий керівник:

Сенько Вікторія Вікторівна

викладач кафедри кримінально-правових дисциплін

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

(Дніпро, Україна)

 

ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ:

ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ

 

Анотація: у роботі розглянуто принцип законності у кримінальному праві.

 

Ключові слова: кримінальне право, принципи права, законність.

 

Принцип законності є важливим елементом верховенства права у кримінальному праві. Він знайшов своє нормативне закріплення у низці міжнародних договорів, а на національному рівні в Конституції України та в низці інших нормативно-правових актах, в тому числі у Кримінальному Кодексі України (далі – КК). Багато досліджень було приділено вивченню принципів кримінального права, в тому числі і принципу законності, котрий є, на нашу думку, одним з найголовніших. Проте, на достатньому рівні не була систематизована інформація стосовно принципу законності, що слугує приводом даної роботи, визначаючи її актуальність.

Метою дослідження є систематизація знань з питання визначення змісту принципу законності, виділити його структурні елементи та зазначити основні критерії та підходи стосовно розуміння.

Питанням з’ясування сутності окремих принципів займалися такі вчені, як: М.І. Панова, П.С. Берзін, В.О. Гацелюк, С.Г. Келіна, В.Н. Кудрявцев, М.А. Малигіна, М.В. Мазур, В.В. Мальцев, В.О. Навроцький, В.Д. Філімонов, Д.Ю. Фісенко, Є.Є. Чередніченко тощо.

Під принципами права розуміють визначальні ідеї та начала, котрі відбивають зміст права і випливають з вирішальних засад справедливості і свободи.

У науковій літературі принципи кримінального права поділяють на загальноправові та галузеві. До загальноправових принципів відносять принцип справедливості, принцип верховенства права, принцип законності, принцип гуманізму, принцип рівності громадян перед законом та принцип юридичної (правової) визначеності. До галузевих принципів відносять принцип невідворотності кримінальної відповідальності; принцип особистості під час застосування заходів кримінально-правового характеру; принцип застосування заходів кримінально-правового характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, визначеного у КК; принцип індивідуалізації застосування заходів кримінально-правового характеру та принцип диференціації заходів кримінально-правового характеру.

Проте, хочемо акцентувати увагу на одному із загальноправових принципів – принципу законності.

Спираючись на праці дослідників можна сказати, що структурно принцип законності в кримінальному праві охоплюють 4 елементи [1]:

Варто зазначити що не всі ці правила мають відображення в Конституції України та Кримінальному кодексі України.

Передумовами принципу законності є положення, що людина повинна мати можливість з упевненістю передбачати, яка її поведінка є кримінально-караною, а яка – ні. Із цим також пов'язують такі вимоги до кримінального закону як передбачуваність застосування, а також чіткість і зрозумілість його положень. Ці вимоги не знайшли свого текстового закріплені ні в Конституції, ні в ККУ, за винятком вимоги, що закон України про кримінальну відповідальність повинен відповідати міжнародним договорам, ратифікованими Україною. В той же час така вимога є однією із визначальних як для правотворчих органів, так і правозастосовних.

Існують різноманітні критерії та підходи стосовно розуміння верховенства закону. Основні з них – інтегральний та поелементний. Щоб пояснити сутність верховенства права з погляду інтегрального підходу, необхідно, по-перше, з’ясувати яке соціальне явище відбито у понятті «право» і, по-друге, у чому проявляється його сила. Суть поелементного підходу знаходить свій вияв в тому, що, з одного боку, присутнє заперечення можливості визначення загальної концепції верховенства права, з другого – у розкритті сенсу верховенства права, лише вказуючи на його «важливі» компоненти. Останні часто називають аспектами, вимогами, властивостями, характеристиками та підпринципами [2].

При інтегральному підході до пояснення сутності верховенства закону вирішальне значення в кожному випадку має тип розуміння права, підтримуваний конкретним дослідником – тлумачем верховенства закону.

На думку М. Хавронюка, соціальна сутність принципу верховенства права визначається перш за все трактуванням поняття «право». Також, зміст дослідженого принципу потребує повного праворозуміння. Враховуючи те, що розуміння права характеризується плюралізмом поглядів на його природу, тлумачення поняття «верховенство права» також не може бути однаковим. Саме це і є найбільш проблемним моментом інтегрального підходу, а не теза про те, що останній неодмінно направляє інтерпретатора верховенства права до ідей юридичного позитивізму [2].

Розглядаючи принцип законності через поелементний підхід можна сказати, що принцип законності охоплює цілу низку основоположних вимог щодо функціонування держави та громадянського суспільства в усіх сферах життєдіяльності і становить в такий спосіб своєрідну правову підсистему, яка заснована на фундаментальних демократичних цінностях, спрямованих на захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Звідси робиться висновок, що цей принцип є базою для побудови відповідних галузевих систем правових принципів, а також виступає основою розвитку національних правових систем сучасності. При застосуванні поелеменного підходу до розкриття змісту принципу верховенства права загальне праворозуміння інтерпретатора відходить на другий план. Кінцевий результат розуміння досліджуваного принципу залежить від тих конкретних ідей, якими наповнює зміст його елементів той чи інший тлумач.

Тож, верховенство права – це [2]:

Підводячи підсумок можна сказати, що структурно принцип законності поділяється на чотири елементи: lex scripta, lex certa, lex pravevia та lex stricta. Також зазначимо, що існують два основних критерія до визначення змісту принципу - інтегральний та поелементний.

Важливість в кримінальному праві даного принципу пояснюється, перш за все, тим, що він слугує певною базою для побудови відповідних галузевих систем правових принципів, а також виступає основою розвитку національних правових систем сучасності. Без цього принципу буде неможливим дотримання цілісної, суверенної та правової держави.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

Принцип законності у кримінальному праві: питання визначення змісту. Новітні кримінально-правові дослідження 2020: Альманах наукових праць. Миколаїв: Миколаївський інститут права Національного університету «Одеська юридична академія», 2020.С.183-188.

Рабінович П.М. Принципи верховенства права: проблеми теорії та практики: монографія Рабянович П.М., Луців О.М., Добрянський С.П., Панкевич О.З., Рябинович С.П. Львів: Сполом, 2016. 200с.

 

Lagutina Victoria Nikolaevna

Educational and Scientific Institute of Law and Innovative Education

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

(Dnipro, Ukraine)

 

Scientific adviser:

Senko Victoria Viktorivna

teacher of the department of criminal law disciplines

Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

(Dnipro, Ukraine)

 

THE PRINCIPLE OF LEGALITY IN CRIMINAL LAW:

QUESTIONS OF DEFINITION OF CONTENT

 

Abstract: the paper considers the principle of legality in criminal law.

 

Keywords: criminal law, principles of law, legality.

  
Інтеграція Української та Європейської науки. Київ, Україна.   

Посилання для цитування:

Лагутіна Вікторія Миколаївна, Сенько Вікторія Вікторівна. ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ: ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ // ''Інтеграція Української та Європейської науки'' (міжнародна наукова конференція). ISBN 978-966-5896-30-1. Київ, Україна. С. 29 - 33. 2021 р. // Електронний ресурс: https://academconf.com/article/93 (дата звернення: 27.07.2024 р.)


Повна версія статті PDF

© 2021